Відомі особи, котрі перейшли у католицизм, написали відкритого листа Отцям Синоду з проханням бути настільки ж «скандальними» в очах сучасників, як Христос був у очах апостолів.
Адресований Папі та Отцям Синоду «Відкритий лист до Синоду від 100 новонавернених» закликає їх «підтримати вчення Христа про нерозривність шлюбу з тією ж відданістю та тими ж радісними і відважними свідченнями, які Католицька Церква проявляла протягом усієї своєї історії». Особи, котрі підписали листа, пояснили, що саме вчення про шлюб і сексуальність, яке сьогодні широко критикується навіть духовенством, допомогло їм прийти до Церкви, а той факт, що вона продовжувала дотримуватися цих істин тоді, коли суспільство почало їх відкидати, особливим чином вплинув на їхнє рішення.
У листі, скерованому до отців Синоду у середині вересня, а нещодавно опублікованому публічно, підписанти виступають проти пропозицій послаблення дисципліни Церкви для розлучених та повторно одружених, включаючи також «шлях покаяння», висунутий кількома з отців. Ці пропозиції, на їхню думку, не беруть до уваги «реальної сімейної кризи», яка лежить в основі розлучення та інших проблем, таких як контрацепція, співжиття та гомосексуалізм. Лист завершується висловленням надії конвертитів, що їхнє свідчення про силу церковного вчення додасть наснаги Отцям Синоду.
На запитання про першопричину листа організатор акції Марґарет МакКарті, працівник Інституту наук про шлюб та сім’ю, відповіла, що вона зрозуміла, наскільки важливим було питання шлюбу та розлучення для християнства на його початку. Вчення Ісуса про нерозривність шлюбу шокувало навіть Його учнів, котрі сказали: «Було б краще взагалі не одружуватися!». «Але вчення Ісуса робить шлюб привабливим "знаком вічності", — говорить вона, — оскільки дозволяє нам зустріти Бога». Те ж саме можна сказати про бажання перших християн мати дітей та християнського ставлення до жінок та усього створіння, адже усе це відображає віру і практику, абсолютно відмінну від язичницької. «Багатьох конвертитів привабила стійкість Католицької Церкви в питаннях "тілесного" людського існування не лише через моральну суворість, а й тому, що таке ставлення є виразом привабливості Христа — Слова, що стало тілом».
Листа підписали понад 130 осіб, котрі приєдналися до Католицької Церкви уже в дорослому віці; багато із них були протестантськими проповідниками. Серед осіб, котрі підписали звернення оксфордський професор Джон Фінніс; директор Коаліції проти репродуктивної торгівлі Алана Ньюман; соціолог Марк Реґнерус; Джей Річардс, редактор «The Stream»; автор «Захоплення цнотою» Дон Еден; бібліолог Скотт Хан; Елізабет Кантор з видавництва «Regnery Publishing»; Томас Фарр, представник Центру зі справ Релігії, Миру та Світу в Берклі, а також його колеги Тімоті і Ребека Шоу; письменник Девід Міллс; філософи Дж. Будзішевскі, Лаура Гарсія та Шеріф Гіргіс.
Колишній виконавчий редактор «First Things» Девід Міллс разом із дружиною відкрили для себе католицьке вчення про шлюб, будучи членами Єпископальної Церкви. «Виявивши глибоку мудрість Католицької Церкви у проповідуванні того, що відкидали майже всі, кого ми знали, — розповідає Девід Міллс, — ми зрозуміли, що хочемо бути її частиною». Чоловік переконаний: Синод має промовляти до людей у той же спосіб, як «церковне вчення промовило до нього».
Називаючи себе «поверненцем», оскільки відійшов від Церкви, маючи 14 років, філософ Френк Беквіт з Бейлорського університету повернувся почасти тому, що вчення Церкви видалося йому дуже привабливим. Він стурбований тим, що, «хоч Синод і не має церковного права змінювати католицьке вчення стосовно цих питань, однак, він може представити світові свої висновки оманливою мовою, в результаті чого наступні покоління католиків будуть позбавлені повноти доктрини».
«Якби не милосердя, ми усі були б втрачені, тому що істина кидає нам виклик, особливо у цій сфері, — вважає Марк Реґнерус, соціолог Техаського університету. — Істина без милосердя жорстока, але так само жорстоке і милосердя, котре ігнорує істину. Воно не має жодного сенсу».
Зростаючи у пресвітеріанській вірі, Регнерус був «досить бездумним» щодо питання шлюбу. Ознайомлення із коротким викладом «теології тіла» св. Йоана Павла ІІ просто ввімкнуло для мене світло і змусило ніяковіти від моїх звичаїв та спрощеної індивідуалістичної думки в цих питаннях. Це дійсно навчило мене, і навчає досі», розповів він.