«Злобу світу не поборемо ще більшою зброєю — хоча й вона потрібна, щоб боронитися від ворогів. Злобу світу поборемо, коли молитимемось за навернення ворогів. Злобу світу поборемо нашим свідченням християнського життя і милосердя», — зазначив у проповіді під час Літургії в Соборі Паризької Богоматері єпископ Лондонської єпархії УГКЦ владика Гліб Лончина.
22 листопада 2015 р. він очолював Літургію поминання жертв Голодомору, яка традиційно відбувається в Нотр-Дамі. Разом з ним співслужили Паризький єпарх владика Борис Ґудзяк, владика П’єр Пікан — єпископ-емерит Бає та Лізьє і священики УГКЦ. Участь у поминальних богослужіннях узяли єпископ-помічник Парижа Ерік де Мула Буфор та представник парафії Української Автокефальної Православної Церкви в Парижі о. Іван Радевич. На Літургії був присутній Надзвичайний та Повноважний Посол України в Франції Олег Шамшур.
«Споминаючи сьогодні жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, не можемо не згадати також наших воїнів, які борються по сьогоднішній день в АТО, як також і їхні сім’ї, особливо їхніх померлих, і людей, які залишились без домів, без землі. Рівно ж згадуємо і жертви терактів, які сталися десять днів тому тут, у Парижі», — зазначив владика Гліб.
«Ми, українці, — “фахівці” з питань терору, який ми пережили під час Голодомору і переживаємо у воєнній агресії на сході нашої країни, і сьогодні солідаризуємося з французами у цій молитві надії. І українцям, і французам сьогодні важливо чути євангельське: “Не бійтеся!” — підкреслив у своєму слові владика Борис Ґудзяк.
Відзначення річниці Голодомору для українців Франції — це нагода не лише згадати про жертв цього геноциду, а й розповісти про минулі й теперішні події в Україні французам і світові. Саме тому символічне значення має покладення квітів до Тріумфальної Арки та Літургія у Нотр-Дам де Парі, де її учасниками є українці, французи та численні туристи, що відвідують собор.
«Прийшов сьогодні до Тріумфальної Арки, бо це пам’ять про Україну. Якщо тут ми не будемо показувати, що ми ще існуємо, то ніхто і не буде знати», — сказав Андрій Джала. Він народився вже у Франції, проте навіть його онуки ще зберігають українську мову та культуру.
«Для мене це також дуже хвилююче, адже тисячі кілометрів від України шанується пам’ять мільйонів, що загинули, і це нагадує світові, що існує Україна», — ділиться своїми враженнями родичка пана Андрія Галина Годованська.
«На відзначення Голодомору люди приїжджають з усіх регіонів Франції. Вся громада має нагоду не лише спілкуватися, але промовляти до інших, до французів і гостей Парижа. Роздаємо листівки з інформацією про Голодомор. 17 років тому, коли я приїхав у Францію, тут узагалі мало знали про Україну, тому важко було розповідати про Голодомор; а тепер, після Помаранчевої революції та Революції Гідності, про ці події простіше говорити», — каже настоятель катедри св. Володимира Великого о. Михайло Романюк.
«Ця подія важлива для об’єднання громади. Вшановуємо Голодомор покладанням квітів до Тріумфальної Арки та Літургією в Нотр-Дамі вже понад 10 років. Я не знаю, чи представники інших спільнот мають таку можливість», — із гордістю розповідає лідер української громади Франції Тарас Горішний.
Єпископ-помічник Парижа Ерік де Мула Буфор у вітальному слові зазначив, що для спільноти Нотр-Дама щороку молитися з українцями за жертв Голодомору — це велика честь.
За матеріалами: Єпархія святого Володимира Великого у Парижі
фінансово.
Щиро дякуємо!
