Одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень «Свята ніч, тиха ніч» має понад 180 років. За цей час її переклали понад 300 мовами світу. Її виконують у церквах і на великих сценах; вона є у репертуарі найкращих хорів світу, естрадних співаків і простих церковних органістів. І, звісно, її давно вже вважають народною. Хоча насправді, «Тиха ніч» має і свого автора, і свою історію. До речі, історія цієї пісні не менш дивовижна ніж сама пісня.
1818 року Йозеф Мор, молодий 26-річний вікарій парафії Оберндорф, що біля Зальцбурга (Австрія), оглядає свій храм. Становище невтішне: старий орган поламався і його потрібно відремонтувати. Різдво на порозі, а органу немає. Це жахливо, — думає він… і пише вірш, який пізніше показує своєму другу Францу Груберу, вчителю музики в сусідньому селі. Грубер пише музику на вірш, і в Різдвяну ніч під гітару парафіяни співають нову колядку.
За кілька років приїздить до села органний майстер Карл Маурахер і випадково знаходить біля органу старий вірш із музикою. Маурахер бере його з собою до містечка Ціллер Таль, що у Тіролі (Австрія), Пізніше хор цього містечка співає цю колядку по всій Європі, називаючи її тірольською народною колядкою.
Ніхто не знав про походження цієї пісні. І лише 1854 року король Прусії Фрідріх Bільгельм IV (це була його улюблена колядка) зацікавився її походженням. Дослідження історії пісні «Тиха ніч» приводять його в маленьке австрійське село, де король має змогу познайомитися зі ще живим автором мелодії цієї колядки, Францем Грубером.
Капличка «Тихої Ночі» тепер є місцем відвідування туристів зі всього світу. 1997 року німецький режисер Франц Хавер Богнер зняв фільм «Вічна Пісня» за мотивами історії написання колядки.
А ще 1943 року американська письменниця австрійського походження Херда Паулі, побачивши, що американці вважають цю колядку традиційно- американською, написала для американських дітей книжку «Тиха ніч. Історія пісні», де висвітлила справжнє походження та історію написання колядки.