Свята без стресу: вчимося витрачати раціонально

Про те, як гарно провести Різдвяні свята, щоб це не було надто відчутно для гаманця, розповідає фінансовий експерт Дана Кушплер

— Як раціонально розподілити потік своїх коштів, аби можна було гарно відсвяткувати і це не було «болісно» для гаманця?

— За принципами фінансової грамотності є певні види витрат, які також враховують такі види витрат, як подарунки, або непередбачені, або витрати пов'язані із святкуванням. Наприклад, якщо це дні народження ваших колег, а ви не знали про них. І за цими принципами 10% ми відкладаємо на благодійність. Тобто, це є ті речі, за які ми не хочемо отримати ніякої винагороди. І також ми відкладаємо 10% на так званий «резервний фонд» – непередбачені витрати, які нагально треба погасити. Тому якщо розподіл зробити одразу, після надходження коштів, то перед святами ми уже знатимемо звідки взяти кошти.

Ще одна порада стосовно подарунків, що стосується фінансової грамотності. Протягом року в нас є свята, до яких ми обов'язково готуємося і вони забирають певну частину наших надходжень. Це є приготування до Різдва, святого Миколая, до Великодня, власні дні народження та близьких людей, пам'ятні дати. Один з авторів пропонує, щоби скласти карту тих  свят і важливих дат, на які ти точно витрачатимеш кошти. Припустимо, якщо протягом року ти маєш сумарно 10 свят, то ті кошти, які ти готовий виділити протягом року на святкування поділити на цю цифру (десять).  І кожного місяця докладати ту частину, яка виходить. Відповідно, не виникатиме фінансова прірва, коли наближається свято, а  в тебе немає грошей.

— Тобто, з першої частини відповіді — 10 % резервного фонду і 10 % які ти відкладаєш…

— 10% благодійності і 10% резервний фонд. Але це не означає, що всі 10% – все на подарунки. Резервний фонд – це і на лікування чи щось подібне.

— Виходить, що обмежувати свої витрати на свята логічно та розумно було максимум 20% місячного доходу?

— Максимум – так.

— Як відомо, в Україні є традиційне дійство коляди. І за коляду в нас прийнято винагороджувати. І форма винагороди, і її розмір змінилася. Раніше це була якесь моральне заохочення чи солодощі, чи інші речі, то тепер – це гроші. Якою адекватною повинна бути винагорода за коляду?

— Особисто я притримуюся того принципу, що колядки (особливо якщо це, колядують діти або молодь) – вони повинні бути свого роду частиною традиції.

Тобто, це не має бути «збиранням грошей». Бо коли це перетворюється на таке «збирання» –  це одразу відчувається. Коли там йдеться і про колядку, і про ковбаску, і про гроші  – особисто мені це не дуже подобається.  Так, це гарна мотивація для дітей трішки походити та поспівати. але коли воно перетворюється в суцільне таке  «дайте грошей» чи « дайте дядьку п'ятака» – мене воно трішки дратує. Тому особисто я, приймаючи колядників, обов'язково готую солодке частування – цукерки чи пампушки. Знаходжу час, щоб це все приготувати. До цього я додаю якусь суму і вона, як правило, не відрізняється від того, що я собі запланувала витратити на благодійність. Вищезгадані 10% я просто розділяю на рівні частини. Адже приблизно уявляю, скільки буде колядників. Конкретна сума – в кожного вийде своя, виходячи з рівня доходів.

— Сухий розрахунок перед святами дозволить…

— Я би не сказала. що це сухий, швидше – раціональний. Якщо я рахую гроші – в цьому нічого нема поганого, тому що це мої гроші.

— Один раз порахувати – і всі свята відштовхуватися від тієї калькуляції?

— Так.

— Твій коментар з приводу передноворічно-передріздвяних святкових знижок. Наскільки такий масовий пошук знижок є виправданим?

— Поводження  з грішми – це як одна зі звичок. І вона може бути як корисна, так і шкідлива. Точнісінько, як куріння чи зловживання алкоголем. Зловживання знижками або зловживання моментальними купівлями – це теж погана звичка. Яку треба і можна викорінювати. Коли ми говоримо про фінансову грамотність, чи просто поводження з грішми в часі свят, то одна з порад звучить таким чином: «Варто уникати тих покупок, які ви робите в останній момент». По перше, якщо є свято Святого Миколая, то найгірше, що виможете зробити – купувати 18 ввечері. Чому? Тому що, буде багато таки як ви. І також ціни завжди зростають.

По друге річ: коли ми купуємо  емоційно, то завжди витрачаємо значно більше ніж були би готові. Дуже часто через те що ми не рахуємо, не складаємо списку того, що ми хочемо придбати. Похід за покупками по принципу «піду в магазин, а там щось виберу» спрямовується на те, щоб купити не потрібну річ, а щоб хоч щось знайти. Цей мандраж, виливається в те, що ми витрачаємо значно більше.

Крім того, в нас в Україні, трішки інша культура, ніж Європі чи Америці, де є популярні знижки в переддень свят. Там ця справа – справді знижка. В нас – це накрутка величезна, а потім приведення ціни до адекватного рівня, який видають за знижку. Наша знижка не є суттєвим зниженням вартості товару. Тому, як порада номер один – наскільки можливо наперед продумувати, що ти купуватимеш. Якщо ти можеш якийсь зимовий товар купити влітку – то це воно. Перед чиїмось днем народження – наскільки можливо заздалегідь треба купляти.

— Як уберегтися від трендів, які часто є доволі затратними. Коли річ, яка вважається обов'язковою і «must be», насправді – є непотрібною?

— Особисто для мене списки помагають на 100 %. Якщо я йду за покупками – я наперед думаю скільки саме і чого саме я хочу придбати. Коли я щось бачу не зі списку –  я цього не купую. Якщо ж мені здається, що це дуже-дуже потрібна річ – я вийду з магазину, подумаю про те, чи справді вона мені потрібна . І якщо вона мені справді дуже її потрібно  – то куплю, але наступного дня з новим списком. Проте, дуже часто, коли я виходжу за межі магазину – мені видається, що воно все не таке потрібне, як здавалося  на поличці.

Довідка:

Дана Кушплер — організатор тренінгів «Фінансова грамотність для молоді» в рамках напрямку «Якісна освіта» соціальної ініціативи «То-Ся не зробить!». Учасником може стати будь яка особа віком 18-35р. Згідно принципів фінансової грамотності, раціональним є розподіл свої доходів на декілька видів витрат. 10 відсотків – це плата собі, 10 відсотків — на благодійність, від 30 до 80 відсотків – витрати на життя (харчування, одяг, витрати на утримання житла), 10 відсотків – резервний фонд та ще від 10 до 30 відсотків – на власну освіту. Відкладати кошти варто одразу після їх надходжень.

Розмовляв Володимир Дітчук, ДивенСвіт