Кожен охрещений має реалізувати своє покликання — жити самотньо або у шлюбі; у богопосвяченому житті чи у священстві — щоби зростати у святості на цій землі та йти до вічного щастя. Пропонуємо невелику анкету: йтиметься не про роботу чи кар’єру, йтиметься про твій життєвий шлях, про твій спосіб служити Йому цілковито.
Свої відповіді маєш ретельно обдумати. Твоє покликання — це те, про що тобі слід молитися, споглядаючи Ісуса у Пресвятих Дарах. Пропонуємо тест, аби дещо полегшити процес розпізнання. Запрошуємо!
Як би ти описав свої стосунки з Ісусом?
А) Складні;
Б) Ісус — мій добрий сусід;
В) Мої стосунки з Ісусом — це найважливіше, що є у моєму житті;
Г) Дружні;
Д) Нерозривні;
Е) Що більше я Його пізнаю, то більше Його люблю.
Скільки часу ти проводиш на молитві?
А) Я молюся Літургію годин щодня;
Б) Я живу молитвою;
В) Мене можна знайти у місцевій церкві на Різдво та Пасху;
Г) Я молюся, коли маю якусь потребу;
Д) Щоразу, як маю можливість;
Е) Я відвідую Святу Месу щотижня;
Є) Раз на день.
Моя мова любові (мить, коли я почуваюся коханим) — це:
А) час, витрачений недарма;
Б) дарування подарунків;
В) спілкування з самим собою;
Г) можливість служити;
Д) конструктивна критика;
Е) фізичний контакт.
Чого ти боїшся найбільше?
А) непослуху Господеві;
Б) що я не матиму достатньо часу на себе;
В) що я не зможу мати дітей;
Г) що я ніколи не знайду «другу половинку»;
Д) котів;
Е) що я не матиму достатньо часу на спілкування з Господом;
Є) інший варіант;
Ж) що я проживу життя самотнім.
Що з цього переліку є твоїм найбільшим бажанням?
А) мати успішну кар’єру;
Б) якось побачити, скільки повітряних кульок потрібно, щоб підняти мене у повітря;
В) інший варіант;
Г) бути одруженим/заміжньою;
Д) мати дітей;
Е) служити бідним, навчати чи лікувати тих, хто цього потребує;
Є) служити Господеві.
Ж) славити Господа, виконуючи свою роботу.
Якщо я не одружуся до 30‑ти років, то стану священиком/монахинею
А) Так;
Б) Ні;
В) Можливо.
Я чув/чула голос Господа, що кликав мене до богопосвяченого життя?
А) Ні;
Б) Можливо;
В) Так;
Я б не зміг/змогла жити у целібаті до кінця свого життя
А) Так;
Б) Ні;
В) Можливо.
Господь може просити мене відмовитися від чогось бажаного, щоб служити Йому та іншим
А) Так;
Б) Ні;
В) Можливо.
Я зараз зустрічаюся з деким і сподіваюся, що це саме «той/та»
А) Ні;
Б) Так;
В) Можливо.
Ще у дитинстві мені часто говорили, що з мене вийде гарний священик/гарна монахиня
А) Не знаю;
Б) Ні;
В) Так.
Я деякий час не вступаю у стосунки, бо не бачу поруч хорошого хлопця/дівчину
А) Так;
Б) Ні;
В) Можливо;
Мені подобається ідея жити у спільноті й працювати з іншими
А) Так;
Б) Ні;
В) Можливо.
Думка про те, що доведеться проживати кожен день з іншою людиною, ділити з нею ліжко, банківський рахунок та домашні обов’язки, мене лякає
А) Так;
Б) Ні;
В) Можливо.
Мої батьки:
А) Створили модель радісної сім’ї;
Б) Розлучені;
В) Підтримують мене у виборі богопосвяченого життя;
Г) Повністю безвідповідальні.
Я вважаю, що ті, хто покликаний до богопосвяченого життя:
А) мають безліч можливостей служити Божому людові та стати святими;
Б) проживають нудне та обмежене життя;
В) найкраще зображені у фільмі «Сестричко, дій!» з Вупі Голдберг;
Г) обирають його, бо не можуть знайти собі пару;
Д) щиро закохані у Христа і радіють зі свого покликання.
Я насолоджуюся
А) проводячи час із дітьми;
Б) шукаючи можливість показати своїй половині свою любов;
В) навчаючи та дисциплінуючи інших;
Г) співаючи старі пісні 1990‑х років у душі;
Д) служачи бідним;
Е) часто відвідуючи торговий центр;
Є) молячись у самотності;
Ж) поширюючи та проповідуючи Євангеліє.
Як можна дізнатися результати? Ви ж не думали, що таке ось опитування може відповісти на питання про вибір вашої життєвої дороги? А якщо й думали, то ви надто довірилися католицьким авторам. То яким же є сенс такого тесту, якщо немає відповіді? Сенс у тому, щоб дати вам декілька хвилин, аби відчути власні бажання, мрії, страхи, дари і поглянути на ваші стосунки із Христом. Давши вам таку можливість, ми спробували допомогти вам почути, куди вас кличе Господь. Ось декілька порад та нагадувань тим, хто розпізнає своє покликання.
Найкращий спосіб почути голос Господній — проводити з Ним час
Вкладіть свої думки та висновки у молитву (переконайтеся, що це відбувається щонайменше раз на день), ідіть на молитву перед Пресвятими Дарами, беріть участь у Святій Месі, сповідайтеся та причащайтеся так часто, як це можливо. Кожен з нас потребує спілкування з Богом!
Пам’ятайте, що Господь не змусить вас робити щось абсолютно протилежне вашим бажанням. Сьогодні соцмережі дозволяють нам побачити фото черниць: подивіться на їхні обличчя — це не ті жінки, які просто не знайшли собі чоловіка. Ці жінки, закохані у Господа і життя, до якого Він їх покликав; вони сяють щастям. Їх не кидали силоміць до монастиря, коли вони билися та кричали, що у світі не залишилося нормальних чоловіків. Тебе не зможуть змусити, оскільки немає інших варіантів.
Шукай духовного керівництва
Священик чи особа духовна допоможе тобі знайти відповіді на питання, зроджені у твоєму серці. Нехай твоє серце й твій розум будуть відкритими. Питай. Чого Ісус хоче від мене? Як я можу служити Йому найкраще? Яке покликання приведе мене до неба? Як я допоможу іншим любити Бога через своє покликання? Проси про підтримку. Шукай її у близьких друзів, у членів родини, у духовних лідерів. Вони тебе добре знають і зможуть порадити у процесі розпізнавання. Також шукай духовної підтримки — Бог часто посилає нам знаки через Боже Слово, що у реальному світі може стати нам дороговказом.
«Християни потребують цих двох жінок, які є матір’ю та дівою одночасно: Церкви та Пресвятої Діви Марії. Щоб перевірити наше добре християнське покликання, ми маємо запитати себе: "Які у мене стосунки з цими двома матерями — з Церквою та Богородицею?" Це не питання «побожності», це чиста теологія. Які в мене стосунки з Церквою, з моєю Матір’ю Церквою, зі Святою Матір’ю ієрархічною Церквою? І які у мене стосунки з Пречистою Дівою — яка мені Мати — моя Мама?» — радить Папа Франциск.
Покликання до самотнього життя
Кожен з нас певний час нашого життя живе самотньо. Багато хто просто чекає, щоб підготуватися до шлюбу, богопосвяченого життя чи рукоположення. Це особливий період у житті, який дає величезну можливість служити та зростати духовно. Справжнє покликання до самотнього життя — це рідкість, воно вимагає формального присвячення життя Господеві та пожиттєвий целібат (є давня традиція дів і вдовиць, які жертвували своє життя служінню). Є також і ті, хто має серйозні перешкоди різного характеру, аби виконати умови вступу до спільноти; а також особи, мають гомосексуальні нахили. Всі вони покликані жити у чистоті самотньо. Зазвичай Церква розглядає самотність як сходинку на шляху до розпізнання свого покликання. Безперечно, є багато католиків, які залишилися самотніми та живуть далі звичайним життям. Господь діє містичним чином, і ми не намагаємося критикувати чи ставити під сумнів рішення, які хтось ухвалив після тривалих роздумів.
Покликання до подружнього життя
Одружені також покликані Господом любити свої «половинки», допомагати їм у дорозі до Неба. Вони також зобов’язані виховати у вірі дітей, якими Бог їх обдарує, навчити їх любити Господа. Сім’я — це Домашня Церква, створена на подобу Пресвятої Трійці. Покликані до подружнього життя присягають Господеві та один одному, що цей союз — нерозривний.
«Створення щасливої родини вимагає багато [зусиль] від батьків та дітей. Кожен член сім’ї повинен особливим чином стати слугою для інших», — навчає святий Йоан Павло ІІ.
Покликання до богопосвяченого життя
Богопосвячені особи обіцяють присвятити себе любові та служінню Господеві протягом усього життя. Ця вимога стосується і братів, і сестер. Вони живуть у спільнотах та відповідають за певне апостольське служіння. Покликані до богопосвяченого життя складають обіти чистоти, вбогості та послуху. Є безліч монаших орденів і чернечих згромаджень із великим розмаїттям харизм — від тих, хто присвячує час молитві й спогляданню, до тих, хто живе допомогою найубогішим. Кожен знайде щось для себе. «Стан богопосвяченого життя виявляється, отже, одним зі способів “глибшого” посвячення, яке вкорінене у Хрещенні й цілковито посвячує вірного Богові. У житті, присвяченому Христові, вірні під натхненням Святого Духа постановляють у досконаліший спосіб іти за Ним; віддатися Богові, якого вони полюбили над усе і, прямуючи до досконалої любові на службі Царства, самим ставати його знаком і проповідувати в Церкві славу майбутнього віку», — читаємо в Катехизмі Католицької Церкви (915).
Священство
«Це таїнство уподібнює того, хто приймає свячення, до Христа особливою благодаттю Святого Духа, щоб він міг стати знаряддям Христовим для Його Церкви. Свячення дає право діяти як представник Христа, Голови Церкви, у потрійній функції Священика, Пророка і Царя», — говорить Катехизм Католицької Церкви (1581). Священики, які належать до монаших орденів, складають обітниці чистоти, послуху та вбогості. Дієцезіальні священики дають обіт целібату і послуху єпископові.
«Наше покликання — йти і запалювати серця людей, робити те, що робив Син Божий, Той, хто приніс у світ вогонь, аби він залишався освітленим Його любов’ю. Чого ми ще можемо прагнути, як не відмовитися від усього та горіти заради цього? Правдою є те, що я був покликаний не лише любити Господа, а й надихати людей любити Його», — писав святий Вікентій де Поль.
Молитва для розуміння покликання
Господи, у моєму житті так багато незрозумілих речей.
Так багато питань про моє майбутнє, які я маю поставити.
Який Твій план щодо мене?
Яку роботу ти хочеш мені дати?
Я впевнений, що ти мене любиш.
Покажи мені шлях, яким Ти хочеш, щоб я йшов,
до повноти, до щастя, до святості.
І якщо ти кличеш мене
до священства чи богопосвяченого життя —
дай мені сили сказати Тобі «так»
і віри, аби почати одразу готуватися до того, аби
прожити життя у служінні Тобі і піклуванні про Твій народ.
Я прошу Тебе про це в ім’я Ісуса.
Амінь.
Кардинал Теодор Маккаррік, архиєпископ-емерит Вашингтона
За матеріалами: Catholic Link
Переклад: Ірина Ролінська, СREDO