Щорічно українські вчені створюють тисячі винаходів. Одні відразу йдуть у життя, інші проходять важкий шлях, допоки їх знайде заслужене визнання.
Одні відкриття гучномовно вриваються у світ, інші стають лише маленькими кроками тривалого процесу грандіозних змін у ньому. Проте суть залишається та сама: ми активно робимо свій внесок у розвиток людства, і цим варто пишатися. До вашої уваги — добірка найгучніших українських відкриттів.
1. Гелікоптер
Винахідником гелікоптера є київський авіаконструктор, який емігрував до США, Ігор Сікорський. 1931 року він запатентував проект машини з двома пропелерами — горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939‑го почалися випробовування гелікоптера VS‑300, спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940‑го конструктор уперше підняв свою машину у вільний політ. Його успіх посприяв отриманню першого замовлення від американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів цивільного та військового призначення. Понад півстоліття всі президенти США користуються послугами гелікоптерів Сікорського.
2. Ґасова лампа
Лампу на основі згоряння ґасу створили1853 року львівські аптекарі Ігнатій Лукасевич і Ян Зех. Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримування ґасу шляхом дистиляції та очищення нафти.
3. Поштовий індекс
1932 року в Харкові було створено унікальну систему маркування листів. Спочатку в ній використовувалися цифри від 1 до 10, пізніше формат змінився на число-буква-число. З початком Другої світової війни цю систему індексації скасували, однак пізніше продовжили використовувати в багатьох країнах світу.
4. Ракетний двигун і перший супутник Землі
Уродженець Житомира Сергій Корольов — конструктор радянської ракетно-космічної техніки і засновник космонавтики. 1931 року вони разом із колегою Фрідріхом Цандером домоглися створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. 1957 року Корольов запустив на навколоземну орбіту перший в історії штучний супутник Землі.
5. Гнучкий суперконденсатор
Фахівці зі Львівської політехніки вигадали гнучкий тканинний суперконденсатор, який працює на сонячній батареї та може зарядити навіть мобільний телефон. Пристрій являє собою компактну систему енергозбереження, що гнеться і кріпиться до будь-якої поверхні. Цей український винахід увійшов у топ‑100 кращих досліджень і розробок світу 2011 року за версією впливового американського журналу R&D Magazine.
6. Годинник-глюкометр для діабетиків
Вчений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр у вигляді наручного годинника. З його допомогою діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові в будь-який момент. Для цього не потрібно здавати кров.
7. Екологічно чисте паливо
Інженер зі Славутича Володимир Мельников сконструював машину, яка перетворює відходи деревини в паливні брикети. Піч під надвисоким тиском розігріває тирсу до 300 градусів, внаслідок чого утворюється рослинний клей. Далі працює прес, який стискає масу з силою 200 тонн на квадратний сантиметр. У підсумку виходить паливний брикет, схожий на антрацит.
8. Кінескоп
Йосип Тимченко — людина, яка за два роки до відкриття братів Люм’єр, спільно з фізиком Миколою Любимовим, розробив скачковий механізм «равлик». Його принцип дії був покладений в основу створення кінескопа. 1893 року в Одесі було показано два фільми, зняті за допомогою першого кінескопа. Тимченко випередив західних винахідників кінематографа, однак його пристрій не був запатентований.
9. Зварювання живих тканин
Ідея зварювання живих тканин з’явилася серед учених інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще 1993 року під керівництвом Бориса Патона — сина винахідника різних методів електрозварювання, було проведено експерименти, які довели можливість отримання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.
10. Рентген
Українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше, ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їх суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета. Єдиною його помилкою у цьому винаході стало те, що він не потурбувався про патент на нього. Вчений просто не ставив за мету привласнювати його.
11. Гіпсова пов’язка
Микола Пирогов — засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях та вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку.
12. Вакцини проти чуми й холери
Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми і холери. Він працював у лабораторії Мечникова, спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції Володимир Хавкін винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника московської імперії. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи, Хавкін з 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля вченого знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Експерименти з винайденими вакцинами Хавкін найчастіше проводив на власному організмі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйони людей. Видатного вченого призначили головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена в Інститут Хавкіна.
13. Місцева імунізація
Олександр Безредка відкрив спосіб місцевої імунізації, створив учення про рецептивні клітини й антивіруси, увів термін «анафілактичний шок». Безредка — автор теорії «місцевого імунітету», яку критикували опоненти вченого за його спробу ізолювати явище імунітету від захисних реакцій організму в цілому.
14. Перша пересадка нирки
Юрій Вороний здійснив першу в світі пересадку нирки. Надзвичайно важливо, що в клінічних умовах Вороний довів: «Нирки свіжих трупів спроможні оживати і функціонувати при пересадці іншій людині», і що «поза всяким сумнівом, трупні органи при пересадці людині не дають якоїсь специфічної інтоксикації чи анафілаксії”. Своєю операцією Вороний надовго випередив розвиток трансплантології. У більшості країн світу клінічні пересадки кадаверних нирок почали робити тільки в 1950-1960‑ті роки.
15. Безкровний аналіз крові
Харківський учений Анатолій Малихін придумав, як зробити аналіз крові безкровним. Він створив прилад, п’ять датчиків якого прикріплюються на певні ділянки тіла людини, після чого на екран комп’ютера виводиться 131 показник здоров’я. Прилад активно використовується медиками в Китаї, Саудівській Аравії, Німеччини, Єгипті та Мексиці.
16. Антибіотик батумін
Вчені з Інституту мікробіології та вірусології НАН України створили новий антибіотик, який має високу активність щодо всіх видів стафілококу. За своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів.
17. Компакт-диск
Мало хто знає, що прообраз компакт-диска винайшов наприкінці 1960‑х аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Петров. Тоді розробка носила науковий характер і не мала нічого спільного з музикою. Оптичний диск був створений для супер‑ЕОМ.
18. Електричний трамвай
На початку 1870‑х полтавчанин Федір Піроцький розробив технологію передачі електроенергії через залізний дріт. 1880 року Піроцький представив проект застосування електрики «для руху залізничних потягів із подачею струму». За рік у Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією Siemens за схемою українця.
19. Рукавичка для людей із проблемами зору
Хлопець із Луганська Іван Селезньов представив на міжнародному конкурсі «Intel International Science and Engineering Fair» свій проект «Нове чуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей із вадами зору». Така річ може стати досить корисною з погляду орієнтації у просторі. Винахід молодого українця увійшов до трійки кращих винаходів світу за 2013 рік, а американські інвестори вже ним зацікавились і пропонують співпрацю. Однак Іван усе ще чекає, коли матиме змогу розвинути проект в Україні.
20. Вміння комп’ютера розпізнавати обличчя
Киянину Єгору Анчішкіну було 26 років, коли він зацікавився проблемою розпізнання відео- та фотоінформації. Разом із колегами він створив фірму, яка поставила собі за мету навчити комп’ютер упізнавати людські обличчя. Наприклад, розробка українських програмістів могла би швидко знайти горезвісного «караванського стрільця». Але фантастична технологія уже не належить Україні. Інтернет-гігант Google викупив усіх, хто розробляв перспективну технологію.
21. Червоні лазери у CD- та DVD-програвачах
Нік Голоняк працював у Головній лабораторії напівпровідників «Дженерал Електрик Компані»у місті Сіракузи (штат Нью-Йорк), де зробив кілька важливих відкриттів у галузі напівпровідникових приладів, серед яких — перший функціональний світловипромінювальний діод і напівпровідниковий лазер. Надзвичайно економічні світлодіоди почали використовуватися під час виготовлення фар автомобілів, світлофорів, електронної та побутової техніки, конструювання інформаційних табло на транспортних вузлах, стадіонах тощо. Його винаходи дали змогу розробити червоні лазери, які функціонують у видимому спектрі й використовуються у CD- та DVD-програвачах. Нік Голоняк брав участь у винайденні тріода — пристрою, на базі якого працюють комп’ютери, телевізори та інші сучасні електронні прилади.
22. «Батьківство» Інтернету
Леонард Кляйнрок 1961 року, ще будучи студентом Массачусетського технологічного інституту, описав технологію, здатну розбивати файли на частини й передавати їх різноманітними шляхами через мережу. Молодий учений опублікував свою наукову працю, присвячену цифровим мережевим зв’язкам: «Інформаційний потік у великих комунікаційних мережах». Ці ідеї лягли в основу його докторської дисертації, висновки з якої він опублікував у виданні «Комунікаційні мережі» (1964). У цій книжці Л. Кляйнрок виклав основні принципи (разом із його наступними теоретичними розробками) пакетної комунікації, які лежать в основі сучасної технології Інтернету. Ідеї Кляйнрока випереджали час, тому знайшли своє широке застосування лише наприкінці 1960‑х років, коли ними зацікавилось Агентство з науково-дослідних проектів (ARPA). Одним із напрямків його діяльності стало створення комп’ютерних технологій для військових цілей, зокрема, зв’язку.
Українці — багатогранна і талановита нація. Цей перелік становить лише маленьку частку нашого світового внеску, але й цим ми вже можемо впевнено пишатися! Рухаймося далі та намагаймося робити все найкраще, що нам до снаги…
За матеріалами: UA482
фінансово.
Щиро дякуємо!
