Під час загальної аудієнції у Ватикані 2 березня 2016 р. папа Франциск підкреслив, що милосердний Бог, як справжній Батько, піклується про своїх дітей, пробачає їх, виховує і виправляє, коли вони роблять помилки.
Продовжуючи цикл катехиз Ювілейного Року, Папа зосередився на виховному аспекті милосердя. Він послався на книгу Ісаї, в якій записано зізнання Бога, сповнені гіркоти від невірності Його народу. «Як уважний і строгий Батько, звертається до Ізраїля, дорікаючи йому за невірність і зіпсованість, аби вивести його на шлях справедливості».
Батьківське милосердя Бога проявляється також і в напоумленні заблукалих. А коли Він карає нас, то чинить це, аби схилити нас опам’ятатися й навернутися.
«Він допомагав зростати своїм дітям, а зараз вони збунтувалися проти Нього» — і все це через гріх. Свобода стала претензією на автономність і гордовитість, пиха призвела до спротиву та ілюзії самодостатності, нагадав Папа. Він додав, що страждання і спустошення, в яких опинився Божий люд і його земля, стали саме наслідком гріха.
Карання заблудлого народу Бог переживає по-батьківськи, і не криє перед пророком свого болю і розчарування; однак у Ньому завжди перемагає любов. Він кличе до сумління своїх звироднілих дітей, аби опам’яталися і знову дозволили себе любити.
«Саме це робить Бог! Виходить нам назустріч, аби ми дозволили Йому любити нас у глибині Його серця. Стосунки батько-дитина, на які часто посилаються пророки, щоб говорити про реальність завіту поміж Богом та Його народом, зазнали виродження. Виховна місія батьків має гарантувати дітям розвиток у свободі, вчинення їх відповідальними, здатними до виконання добрих діл для себе та інших. Натомість через гріх свобода перероджується у сваволю. Тому Бог кличе свій народ: “Ви заблукали, переплутали шлях”. Бог ніколи нас не зрікається. Ми — Йог люд. Найгірша людина, найгірший народ — то все ще Його діти. Таким, власне, є Бог. Він завжди каже: “Прийди, дитино!” Така любов нашого Отця, таке милосердя Бога. Коли ми маємо такого Батька, це додає нам надії, дає уповання», — сказав Папа.
«Де відмова Богові, відмова Його батьківству, нам більше немає змоги для життя. Життя втрачає свої корені, все здається зіпсованим і спустошеним. Тим не менш, також і цей болісний момент сприйнятий у перспективі спасіння. Випробування було дане, аби народ відчув гіркоту відкинення Бога і, таким чином, зіткнувся з сумною перспективою смерті. Страждання — невід’ємний наслідок саморуйнівного рішення, а це має примусити грішника замислитися, щоби відкрити його на навернення і прощення», — сказав Папа. Він нагадав, що Бог прощає свій народ, уділяє йому благодаті й не знищує, завжди залишаючи відчиненою браму надії. Однак спасіння вимагає згоди на навернення. Господь Бог вказує шлях повернення до справедливості, якої неспроможні замінити жодні ритуальні дії, зокрема коли вони звершуються руками, заплямованими кров’ю братів.
«Господь, у своєму милосерді, вказує шлях, який не є шляхом ритуальних жертвоприносин, але шляхом справедливості. Культ був критикований не тому, що він був некорисний сам по собі, але тому, що замість того, щоб виражати навернення, він претендував його замінити собою, і ставав, таким чином, шуканням власного виправдання, створюючи оманливе переконання, ніби спасають жертви, а не Боже милосердя, яке прощає гріх», — зазначив Папа.
Франциск навів приклад хворого, який, аби повернути здоров’я, повинен піти до лікаря, а не до ворожбита. Так само й по пробачення треба звертатися до Бога. Люди, однак, часто вибирають помилковий шлях.
«Я думаю про деяких благодійників Церкви, що приходять із пожертвою: “Візьми на Церкву цю пожертву” — яка є наслідком крові багатьох людей, що зазнали експлуатації, зловживань, трудового рабства за дрібну копійку. Я кажу таким людям: “Будь ласка, забери свій чек, спали його”. Божий народ, тобто Церква, потребує не брудних грошей, а сердець, відкритих на Боже милосердя. Треба приходити до Бога з чистими руками, уникаючи зла та звершуючи добро і справедливість», — заявив Понтифік.
Наприкінці аудієнції Франциск нагадав заклик пророка Ісаї: «Перестаньте чинити зло, навчіться робити добро. Шукайте правосуддя, допомагайте пригніченому, захищайте сироту, заступайтеся за вдову». У цьому контексті він закликав подумати про численних біженців, які прибувають у Європу й не знають, куди йти.
За матеріалами: Ватыканскае радыё, Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
