Відвідати хворого, зробити покупки для особи похилого віку, заплатити комунальні послуги малозабезпеченому, провести до церкви людину з особливими потребами… Діла милосердя разом зі звичними молитвами, як надолуження за гріхи – такі покути дедалі частіше отримують ті, хто приходить до сповіді протягом цього Ювілею.
В інтерв’ю для ватиканського часопису «L’Osservatore Romano» о. Рокко Ріццо, ОБМ, який очолює Колегію ватиканських сповідників, поділився тим, як Святий Рік вплинув на їхнє служіння.
Перше запитання стосувалося того, чи Святий Рік спричинився до збільшення кількості каяників, на що священик відповів ствердно, зазначаючи, що особливо великим наплив був у перші дні Ювілею, від його відкриття 8 грудня до урочистості Богоявлення на початку січня. Він додав, що протягом цих місяців висповідав приблизно 2000 осіб.
«Кількість залежить від різних факторів, починаючи від погоди та подій, що відбуваються в базиліці святого Петра, – зазначив о. Ріццо. – Це залежить також і від мов, які знають сповідники. Я, що говорю по-італійськи та по-іспанськи, можу висповідати значну частину вірних. Варто звернути увагу на те, що в суботу й неділю кількість каяників значно зростає, особливо тоді, коли приходять численні групи, зокрема, парафії, які звершують паломництво через Святі Двері. В цьому випадку сповідаю щонайменше 50 вірних. Я зауважив, що порівнюючи з минулим роком, збільшилася кількість сповідей у неділю».
Відповідаючи на запитання про те, чи збільшилася кількість сповідників, священик розповів, що до 14 постійних членів Ватиканської колегії додалися ще 30, які призначені саме з огляду на Святий Рік. Всі вони є францисканцями та прибули з усього світу, дехто на 5-6 місяців, інші – на увесь рік.
«Папа у своїх промовах намалював словесний портрет сповідника. Чи ви розпізнаєте себе в цьому?» – запитував журналіст, на що о. Ріццо відповів: «Ми повністю згідні з тим, що говорить Папа Франциск: виражати братерство, вміти прийняти, насамперед, з усмішкою, з радістю серця. Під час покаянного богослужіння у п’ятницю, 4 березня, він наголосив, що сповідь також має вимір свята. Ми намагаємося прийняти та вислухати каяника, допомагаючи йому добре висповідатися, тому що трапляються також, так би мовити, “важкі” сповіді. Дехто приходить до нас після того, як 30-40 років не сповідався. Це одна з характеристик, яку ми відзначили протягом останніх місяців. Я сповідав чимало людей, які почули слова Папи й пригадали, що тридцять-сорок років тому скоїли щось серйозне та відчули необхідність примиритися з Господом».
Священик також розповів, що під час Святого Року члени Колегії ватиканських сповідників отримали такі самі повноваження, що були надані так званим Місіонерам Милосердя, тобто, відпускати гріхи, зарезервовані для Апостольської Столиці, між якими порушення таємниці сповіді та профанація Пресвятих Тайн.
Відповідаючи на запитання про те, чим милосердя є для людей, сповідник зазначив, що людям близька тема милосердя, але дуже часто трапляється так, що вони не впроваджують у життя те, у що вірять. «Дуже часто особи не хочуть просити прощення в того, кого вони скривдили», – додав він, вказуючи, зокрема, на випадки розбитих сімей. Дуже часто можна почути про готовність простити, але не вдається забути про кривду.
А в яких випадках служіння сповідника стає дуже складним? За словами о. Ріццо, тоді, коли сповідники зустрічаються з неприготованими людьми, що не мають найменшого відчуття гріха, які навіть не знають, що таке гріх і якими бувають гріхи. «Ми намагаємося допомогти їм в рамках можливого. Але існує також інша проблема: до нас приходить чимало людей, які навіть не є охрещеними. Трапляються такі, що хочуть сповідатися лише для того, щоб подивитися, що це таке», – розповів священик.
Відповідаючи на запитання про те, чи змінилися покути, сповідник зазначив, що порівнюючи з минулим, вони віддають перевагу тому, щоб це були якісь діла, а не лише молитва. Такі, як відвідини хворого чи допомога потребуючому. «Це знаки милосердної любові, які людина повинна би щодня чинити», – додав він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
