Роздуми

По деяких людях залишаються тільки шрами

11 Березня 2016, 17:23 2199
весільне фото

Нещодавно я відвідав свого друга. Якби ви знали, як же я йому заздрив, коли був свідком на його весіллі… Можливо, тому, що я був тим свідком, він запросив мене також і в сумну для нього хвилину — коли розлучився зі своєю дружиною.

Не те щоб він не радів, що вона пішла. Не хочу в цій розповіді оцінювати його дружину. Скажу лише, що не побажав би такої навіть своєму найбільшому ворогові, навіть своєму податковому консультантові, який ошукав мене на значну суму, до того ж надіслав мені найнесправедливішого, найбезглуздішого листа, якого я будь-коли отримував.

Але коли багато років до цього я стояв перед вівтарем… І коли дивився на цей найпрекрасніший профіль, який бачив єдиний такий за все життя… Я заздрив. Це був мій найкращий друг, а я йому заздрив. У чому саме? Заздрив йому… в ударі сокирою в душу, якого завдала йому ця дівчина.

Ми сиділи на кухні. Випивали. Мовчали.

— Знаєш, що мені після неї залишилось?

— Ні.

Він показав на підлогу.

На підлозі з гарного дорогого корка виднівся чорний острівець, правильний, ніби накреслений циркулем. Я дивився на друга й не розумів. Адже його дружина не була художницею… «Поставила колись на цьому місці гарячу каструлю, — зітхнув друг. — Ну, знаєш, вона мала не надто сильну уяву». Ми дивилися на коричнево-чорний, випалений острівець. Це було ось тут… По деяких людях залишається лише… слід від опіку.

Коли я виходив від друга і думав про його життя, про двох дітей, які плакали за татом і просилися до нього, як дружина їх забирала…, то казав собі, що те коло, той чорний шрам, — це символ.

Що залишається після людини?

Після декого лише смуток, розчарування, біль…

Знищена частина всесвіту…

Чорне коло.

Як сфера після сумної планети спогадів, шлях якоїсь трагічної комети…

Що залишиться після мого друга?

Після його дітей? Після мене?

Пробую шукати чорні прогалини, які я випалив, або які міг би залишити на чужому житті через відсутність уяви…

І намагаюся задуматися, чи міг би я в чиїйсь темряві залишити острівець, хоча б маленький острівець світла…

Едуард Мартін, Deon.pl
Переклад: Реґіна Косуба, СREDO
 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books