У Львівській митрополичій базиліці Месу Вечері Господньої 24 березня очолив митрополит Мечислав Мокшицькій. На початку Літургії віряни привітали архиєпископа та всіх священиків з їхнім святом. За традицією, підчас Меси архиєпископ омив ноги чоловікам на зразок Христа, що омив ноги своїм Апостолам. Слово до присутніх скерував генеральний вікарій архидієцезії о.інф. Юзеф Павлічек.
У своїй проповіді він наголосив на тому, що Ісус, миючи ноги апостолам, показав всім нам, що всі ми повинні служити одні одним, тобто, робити щось для добра іншої людини. Це символ любові до кінця, яку показав нам Христос, вмираючи на хресті. Прикладом такої «любові до кінця» для священиків є героїчні отці львівської архидієцезії Тадеуш Федоровіч та Владислав Буковинський, котрі разом із своїми вірянами добровільно пішли на заслання, щоб там для них таємно виконувати свою священицьку місію і дбати про духовне життя вигнанців.
«Особливою спільнотою “любові до кінця” є подружжя. Недавно я бачив, як біля каплиці Боїмів фотограф знимкував молодят – наречений сидів на інвалідному візку, не мав обох ніг. Можливо, втратив їх на Сході України. Але вони були щасливі та усміхнені. Це свідчення того, що Любов дуже часто ходить у терновій короні. Але справжня любов усе витримає. Бо Христос до кінця нас полюбив, став одним з нас і залишився з нами в Євхаристії аж до кінця світу. І для того, щоб бути постійно присутнім встановив Таїнство Священства.
Просімо Бога, щоб і ми повірили любові Бога, яку він живить до нас і котра вповні об’явилася в Ісусі Христі, Який до кінця нас полюбив, і щоб ми жили за зразком, який він нам дав», – завершив свою проповідь о. інф. Павлічек.
Після завершення Меси пресвяті Тайни були перенесені до каплиці, що символізує Темницю, у якій Христос чекав на виконання вироку.