Роздуми

Іспит совісті за … Блаженствами

22 Квітня 2016, 11:42 2650
дзеркало

Святий Ігнатій Лойола, заохочуючи до молитви, яку ми звемо іспитом совісті, пропонує, щоб людина, перш ніж почне пригадувати те, що недавно було, спершу подякувала за все, що її спіткало.

Ця молитва має ввести в атмосферу радості, коли ми тішимося тим, до чого покликані, тобто тішимося своїм щастям (тим, яке вже маємо, і тим, на яке ще чекаємо). Якщо ми здаємо звіт із власної поведінки, то робимо це, аби відкритися на щастя та уникати в майбутньому того, що це щастя від нас віддаляє.

Християнська традиція радила, аби, готуючись до сповіді, користуватися не лише Заповідями, але й сягати по вісім Блаженств.

Це не норматив. Блаженства не вказують, що робити й чого не слід робити; проте вони показують шлях до щастя. А чого ж нам більше жаль, як не втрачених нагод бути щасливими?

Коли я думаю «не шкодую!» — то це тому, що почувався (тоді!) щасливим. Для якого щастя я б не жалів нічого? На це питання можна спробувати собі відповісти, зіставляючи його з євангельським текстом Блаженств.

Грецький термін makarioi можна перекладати як «блаженні», але також і як «щасливі». Це таке особливе щастя. Хтось би міг навіть висміяти тих, кого Ісус у Нагірній проповіді називає блаженними (щасливими).

Спробуймо зрозуміти, про що йшлося Христові — або ж про що Йому НЕ йшлося. Історія знає чимало інтерпретацій цього тексту, цілком різних. Ми використаємо нетиповий метод. Кожне блаженство супроводжується обітницею, яка становить його другу частину. Як на мене, тут ідеться не про традиційну «оплату» за хорошу поведінку, а про певний логічний наслідок прийняття такої, а не іншої, позиції у житті. Тому це може стати ключем для розуміння, про яку саме життєву позицію ішлося Ісусові. Завдяки цьому ми дізнаємося, про що можемо шкодувати, якщо махнемо рукою на ці Блаженства.

Після кожного з Блаженств я пропоную внутрішні діалоги.

 

1. «Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне».


«Їхнє», тобто ми на площині володіння. Людина може зробити свої недоліки джерелом відкритості на Божі дари, на Царство Небесне. Багатство тут ототожнене з позицією самодостатності, забезпечення на всі випадки життя, аби вже ніхто не мусив мені допомагати; навіть Богові не треба мене спасати.

  • Я не шкодую, що Царство Небесне — не моє. А нащо воно мені?
  • А чи добре тобі з тим, що все залежить тільки від тебе?

 

2. «Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені»


Не мусять бути втішені ті, хто сам себе втішає, хто після кожного стресу спроможний заглушити сум, утекти від нього. Замість перейматися злом, вони кривдять ближніх, стараючись заглушити совість, кидаючись у вир задоволень та самообману.

  • Я не шкодую, що не буду втішений!
  • До пори до часу.

 

3. «Блаженні тихі, бо вони успадкують землю»

 

«Успадкують землю», тобто здобудуть владу. Це цікаво, що тихі володітимуть світом. І тут не йдеться про похвалу «сірим кардиналам». Життя вчить, що тим, хто галасливий і гучно вихваляє свої позитивні якості, краще не довіряти нічого, що вимагає солідності й відповідальності.

  • Мені не жаль, що я не володію землею! Нащо мені влада?
  • Може, тобі вона й непотрібна, але тим, кому ти міг би служити завдяки ній…

 

4. «Блаженні голодні і спраглі справедливості, бо вони наситяться»

 

Тут видно дисонанс між прагненням і насиченням. А якщо ми скажемо «між спраглими і насиченими», то вже маємо справу з нерівністю. Напруження, що випливає з нерівності, вимагає розрядки, вирівняння.

Ті, хто почувається насиченим, не прагнуть справедливості, бо бояться втратити те, що здобули у системі, яка була несправедлива.

  • Я не шкодую, що не насичений справедливістю!
  • Чи тобі насправді так уже добре посеред несправедливості?

 

5. «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»


Милосердя отримає не той, хто користується правом на соціальну допомогу, і не той, кого захищають сильні та впливові колеги. Милосердя, по суті справи, може отримати лише той, кому ніхто інший би не допоміг.

Якщо ти витрачаєш свої сили та кошти на чинення актів милосердя, то тобі часто бракує на власне утримання. Тільки тоді ти маєш шанс на істинну зустріч із Милосердним.

  • Я не шкодую, що не отримую милосердя!
  • Жартуєш? Ти що, ідеал?

 

6. «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать»


Бога бачитимуть ті, хто насправді цього хоче, для кого це найважливіше від усього іншого. В їхніх діях немає інших намірів, як, наприклад, слави, доброго імені, успіху, досягнень. У тому, що роблять, вони керуються чистим наміром, тобто їхні серця чисті.

  • Я не шкодую, що не побачу Бога!
  • А кого би ти хотів побачити???

 

7. «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться»

 

Син Божий, як ми знаємо, приніс мир тим, кого розділяв мур ворожості. Про це ми читаємо у Посланні до Євреїв. Однак Він це зробив на хресті. Впровадження миру сполучене з жертвою. Якщо берешся стати посередником поміж посвареними — опиняєшся між двох вогнів. Тоді дістається від обох сторін. Саме такою є місія Сина Божого.

  • Я не шкодую, що мене не називають сином Божим.
  • Що для тебе означає «бути як Бог»?

 

8. «Блаженні, які терплять переслідування заради справедливості, бо їхнє Царство Небесне»


Знову маємо справу з обітницею володіння, яка нагадує перше Блаженство. Ми маємо посісти Царство Небесне, як Ісус. Страждають заради справедливості ті, хто наражається на злість задоволених несправедливістю, тих, хто добре влаштувався завдяки несправедливості. Ісус теж налаштував проти себе сильних світу цього.

  • Я не шкодую, що не страждаю заради справедливості!
  • Волієш не бачити, не чути й нічого не казати?

 

9. «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всіляке лихо на вас, обмовляючи Мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика в Небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами»


Блаженні ви, коли вас переслідують. Ось парадокс Ісусових запевнень, а водночас підтвердження правди, що вузька ста стежина, яка провадить до Неба.

  • Я не шкодую, що мене не переслідують!
  • А що, в тебе немає фальшивих друзів?

Яцек Сєпсяк SJ, Deon  

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: