У Полтаві майже 2,5 тис. осіб взяли участь у відкритті пам’ятника гетьману України Іванові Мазепі.

Також на відкритті пам’ятника на Соборному майдані були присутні президент України Петро Порошенко, патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (УПК КП), міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий та інші.

Полтавський пам’ятник Мазепі став першим повноцінним пам’ятником славетному гетьману не лише в Україні, а й у світі.

Відкриття з довгою історією

Ідею встановити пам’ятник Мазепі у Полтаві намагалися втілити з середини 2000‑х років. Ініціатором виступив голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Микола Кульчинський, який зібрав кошти в Україні та діаспорі. Сприяти встановленню пам’ятників Мазепі вважав за свій обов’язок і президент Віктор Ющенко. До 300‑х роковин Полтавської битви він видав указ, за яким Україна мусила гідно вшанувати українсько-шведський союз.

Пам’ятник виготовили шість років тому і збиралися встановити на Покрову 14 жовтня 2009 року. Однак відкриттю перешкодила велика політика. Депутати Полтавської міської ради узгодили розміщення пам’ятника на Соборній площі, проте згодом міська влада оголосила мораторій на будівельні роботи на цій території, тому готовий монумент не було встановлено.

Наступний мер Полтави, Олександр Мамай також чинив опір відкриттю. Він, зокрема, заявив, що рішення про встановлення пам’ятника Мазепі — це політичне питання, і його має ухвалювати керівництво держави, а не міста.

Після Революції гідності полтавці знову повернулися до питання увіковічення гетьмана і повернення монументу до свого міста. За шість років зберігання на задвірках київського комбінату «Художник» бронзове литво окислилося, тому перед поверненням до Полтави його реставрували.

На пам’ятник, окрім простих громадян, у різний час жертвували колишній президент Ющенко та його брат Петро Ющенко, народний депутат Віктор Балога і співак Олег Скрипка, нинішній голова Полтавської ОДА Головко. Встановити пам’ятник вирішили біля Успенського собору, який, до речі, свого часу було споруджено коштом гетьмана (зараз на площі стоїть відбудований храм).

Автори пам’ятника — скульптор Микола Білик і полтавський архітектор Віктор Шевченко. Монумент важить 2,5 тонни, він заввишки 3,20 м. Разом із постаментом висота пам’ятника становить 7 метрів, а вночі скульптура підсвічуватиметься.

Нове сьогодення — повернення України до давно відчинених «дверей у Європу»

Президент Петро Порошенко на відкритті пам’ятника Мазепі заявив, що Україна більше ніколи не допустить експансії радянської-російської імперської ідеології у свій простір. «Ми вшановуємо українських героїв, відзначаємо свої свята і свої пам’ятні дати. І більше ніколи не допустимо експансії радянської-російської імперської ідеології в український простір», — наголосив він, додавши, що «тут вам не “русскій мір”, тут — український світ».

«Не забуваймо: ще коли Петро Перший рубав вікно в Європу, Україна часів Мазепи входила до Європи дверима», — додав Порошенко.

Історію України за гетьмана Мазепи можна назвати Золотим віком, зазначає харків’янин Олександр Красовицький. Були розвинені основні інституції суспільства, попри російський контроль. Було встановлено системні стосунки з Європою, збережено армію.

В ХІХ столітті, коли Україна остаточно стала частиною Російської імперії, відбулася зміна приіоритетів. На місце харизматичного лідера замість «зрадника» Мазепи було висунуто «свого» Богдана Хмельницького, який підписав Переяславські статті (ніхто точно не знає, які саме), знищив у війнах — як і цар Петро, до речі — чверть населення своєї країни.

Ми досі не оцінили належно, з позиції майбутнього, історичну роль гетьмана Мазепи, не існує жодного вітчизняного сучасного неупередженого дослідження ні ролі Мазепи, ні ролі Хмельницького. Можливо, з відкриттям пам’ятника ми усвідомимо необхідність глибокого вивчення своєї історії заново, без посилань на те, що нам видавалося очевидним ще 20 років тому.

Це ж саме відзначив у своєму виступі президент Порошенко: «Імперія не шкодувала чорної фарби, щоб спотворити його образ; але це не завадило, а навпаки — допомогло Мазепі стати справжнім символом українського опору Росії, прапором нашого руху до незалежності: тієї мети, яку Мазепа, йдучи попереду свого часу, усвідомив уже через 50 років після Переяслава», — сказав він на відкритті пам’ятника.

Спотворення у сприйнятті національних героїв унаочнилося напередодні відкриття пам’ятника: вандали його пошкодили. Із тильної сторони монументу є ознаки пошкодження — нашарування кіптяви та відкол шматка граніту.

За матеріалами: УНІАН, Українська Правда, ТСН, Красовицкий Александр