У суботу, 18 червня 2016 р., єпископ Леон Дубравський, ординарій Кам’янець‑Подільської дієцезії, у кафедральному соборі свв. апп. Петра і Павла висвятив вісьмох нових священиків.
Свячення пресвітерату отримали Ростислав Грабовський (м. Хмельницький), Ярослав Межибівський (с. Деребчин, Вінницька обл.), Богдан Бичко (м. Бар), В’ячеслав Кльоц (м. Бар), Олексій Овчарук (смт Жмеринка), Мирослав Матвійчук (м. Хмельницький), Ґабріель Сухарський (м. Городок), а також Павел Круль (Люблін, Польща) з вінницької неокатехуменальної семінарії Redemptoris Mater.
Разом із єпископом Леоном урочисту Євхаристію співслужили єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Ян Нємєц, о. Олександр Язловецький — ректор Вищої духовної семінарії Святого Духа, що в Городку, о. Мирослав Цибульський — ректор семінарії Redemptoris Mater, а також численні священики.
Вірні з різних куточків України та Польщі прибули на урочистість, аби своєю молитвою підтримати неопресвітерів.
У розмові з CREDO владика Леон висловив свою радість і вдячність з приводу цієї події, а нововисвяченим отцям побажав «сяяти святістю»:
— Мабуть, я сьогодні радію, як ніхто інший: отримати стільки співпрацівників — це неабияка благодать, яку Господь нам дарує у цей Рік Милосердя. Я дякую Небесам, але й також землі, що зродила та виховала цих молодих отців, яких можна порівняти з молодими пагонами. Я дякую батькам неопресвітерів за їхню жертву; розумію, що для них сьогоднішнє свято приносить і радість, і сльози; дякую викладачам та вихователям [семінарії Святого Духа], які товаришували цим священикам протягом довгих років. Я безмірно радий, що сьогодні Церква в нашій дієцезії отримала такий от прекрасний букет!
А нововисвяченим хочу побажати передусім великого стремління до святості. Хочу, аби вони сяяли святістю, саме це допоможе їм вести людей до Бога. Я впевнений, що лише шукаючи святості, вони завжди будуть щасливі та задоволені життям. Хочу, щоб усі вони особливо запам’ятали фрагмент Євангелія, який сьогодні почули: Христос говорить, що прийшов не для того, аби Йому служили, лиш щоб служити та віддати своє життя як викуп за багатьох. Хочу, аби вони були завжди радісними та своєю поставою свідчили про те, що варто служити Богові, варто з любові до Нього залишити усе. Господь сотворив нас для радості! Хочу, аби вони щоденно жертвували Йому своє життя через молитву, звершуючи таїнства та проголошуючи Євангеліє. Цього потрібно постійно вчитися!
Спокуси були і завжди будуть! Світ сьогодні пропонує багато, важко слідувати за Христом. Модно сьогодні бути близько світу. Але згадаю слова Апостольського нунція [архиєпископа Клаудіо Ґуджеротті], які він скерував до семінаристів: «Менше телевізора і комп’ютера!» Я бажаю їм, аби в їхньому житті не було такого дня, коли б вони не читали Святого Письма. Ніколи не слід розраховувати на власні сили. Часта сповідь, щоденна молитва, духовне керівництво, постійна формація — ось що допоможе вистояти у труднощах та кризах. Наш духовний акумулятор постійно має бути заряджений, не можемо дозволити, щоби послабився наш контакт із Богом. Згадую важкі часи комуністичного режиму: ми змогли зберегти віру, знести різні випробування завдяки молитві, завдяки Розарію…
Я переконаний, що не сказав нічого нового: отці це все чудово знають, вони багато про це чули у семінарії. Хочу побажати їм, щоби вони за прикладом Богородиці зберігали усе це в своєму серці.
Фото: Віктор Залевський