Тисячі паломників прибули до санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Бердичеві на відпустові урочистості, які цього року відбулися 16-17 липня.
До Всеукраїнського санктуарію прийшли та приїхали віряни у піших та велосипедних паломництвах, автобусами і автівками. В урочистостях узяли участь представники державної і місцевої влади, дипломати, делегації з-за кордону.
Головну урочисту Літургію на площі перед монастирем Босих Кармелітів 17 липня очолив архиєпископ Томаш Пета, митрополит Астани, Казахстан. Разом із ним співслужили українські єпископи на чолі з головою Єпископату України архєпископом Мечиславом Мокшицьким.
У Всеукраїнскьому санктуарії католики цього року дякували за 25-річчя відродження структур Римо-Католицької Церкви в Україні. Також славили Бога за життя і служіння уродженця Бердичева о. Владислава Буковинського, беатифікація якого відбудеться цьогоріч.
Під час проповіді архиєпископ Томаш згадував о. Владислава, який народився у Бердичеві, «повністю довірився Розп’ятому і став великим святим».
«Боже Провидіння казало йому душпастирювати і страждати в різних країнах: Україні, Польщі, Казахстані. 13 років 5 місяців і 10 днів він провів у тюрмах. По-людськи, без Божої допомоги, це було неможливо пережити…» Отець Владислав працював у шахтах, при вирубці лісів у Сибіру… пережив розстріл в Луцьку в 1941 році. У 1955 році після звільнення з тюрми він відмовився повертатися в Польщу, громадянином якої був, вимагаючи громадянства Радянського Союзу, щоб не залишити католиків Казахстану та інших республік. Казав, що після смерті його могила буде займатися апостольством.
Отець Владислав Буковинський помер 3 грудня 1974 року в Караганді. Беатифікаційний процес священика розпочався у 2006 році. Визнання блаженним Католицької Церкви о. Владислава Буковинського, «Апостола Казахстану», відбудеться вже цієї осені, 11 вересня. Шлях до прославлення о.Буковинського відкрило визнання у грудні 2015 року чуда за його заступництвом.
Святий Папа Йоан Павло ІІ під час зустрічі зі священиками в Астані у 2001 році, цитував о. Буковинського: «Ми булі рукоположені не для того, щоб берегти себе, а щоб віддати своє життя за Христову паству».
«Дякуємо Богу за сина цього міста, цієї землі. Як блаженний, він буде для нас прикладом і допомогою на нашому життєвому шляху до святості», — сказав митрополит Астани і закликав усіх бути вірними своєму покликанню за прикладом о. Владислава Буковинського.
Свою проповідь архиєпископ Пета розпочав та закінчив українською мовою, а основну частину виголосив російською, кілька слів митрополит сказав також польською: «Отець Владислав був поляком, любив свій народ, але одночасно розумів, що нашою Вітчизною на землі є Католицька Церква – наша Мати. Кожен із нас належить до якогось народу, але тут на землі нашою батьківщиною є Церква. Він любив усіх, так гарно говорив українською, німецькою, російською, французькою; показував життям, що любити треба всіх, тому що ми є дітьми одного Отця, однієї Матері Церкви.»
Наприкінці урочистості голова Конференції єпископів РКЦ України архиєпископ Мечислав Мокшицький пригадав про те, що «сьогодні згадуємо 25 річницю відновлення структур Римо-Католицької Церкви в Україні і 15 річницю паломництва Йоана Павла ІІ в Україну». Йоан Павло ІІ завжди відвідував святині, дарував іконам троянди. Але під час візиту святого Папи у Бердичеві ще не було санктуарію. Тому сьогодні від імені Єпископату архиєпископ Мокшицький подарував іконі Бердичівської Богородиці папську вервичку — розарій із перлин, просячи ЇЇ про материнську опіку над нашою Церквою. «Просимо про опіку над нашою Україною, Матір Божа, Володарко України, заступайся за нас», — закликав у молитві голова Єпископату.
Урочиста Меса завершилася духовним гімном «Боже Великий Єдиний, нам Україну храни».
Розширений репортаж про урочистість у Бердичеві читайте найближчим часом на CREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
