Важливим виміром гостинності як чесноти й діла милосердя є вміння слухати. Про це нагадав Папа Франциск, коментуючи 17 липня 2016 року перед молитвою «Ангел Господній» відому євангельську розповідь про Марту і Марію. Обоє, як зауважив Святіший Отець, виявили гостинність, але по-різному.
Марія сіла в ногах Ісуса та слухала Його слова, а Марта була повністю поглинута домашніми справами, щоб належно послужити. І врешті поскаржилася гостеві на сестру, просячи Христа сказати, щоб та допомогла. Господь же відповів: «Марто, ти клопочешся і побиваєшся про багато, але одного потрібно. Марія вибрала кращу частку, яку у неї не відберуть».
«У її заклопотаності й старанності, Марті загрожує забути про найважливішу річ, і в цьому полягає проблема: тобто [забути] про присутність гостя, яким у цьому випадку був Ісус, — пояснив Наступник св.Петра. — Забуває про присутність гостя! А гостя не лише належить обслужити — нагодувати, про все належно подбати. Його потрібно насамперед вислухати. Запам’ятайте це слово: слухати! Тому що гостя потрібно приймати як особу, з її історією, з її серцем, наповненим почуттями і думками, так щоби він насправді почувався в сім’ї».
За словами Папи, якщо приймаємо гостя додому, але не перестаємо займатися різними справами, посадивши його мовчки і самі нічого не говоримо, то ніби приймаємо «кам’яного гостя». Коли ж Ісус вказує на те, що «одного потрібно», то повноту значення ця відповідь отримує в стосунку слухання слова самого ж Ісуса, яке «просвітлює та підтримує все, що ми чинимо».
«Якщо ми, наприклад, підемо молитися перед розп’яттям і говоримо, говоримо, говоримо, а тоді встаємо і відходимо, то ми не слухаємо Ісуса! Ми не даємо Йому промовити до нашого серця», — наголосив Святіший Отець, ще раз підкреслюючи, що «слухати» є «ключовим словом», про яке ніколи не слід забувати.
«Ми не повинні забувати про те, що Ісус у домі Марти й Марії, перше ніж Господом й Учителем, був паломником і гостем. Тому першим і безпосереднім значенням Його відповіді було таке: “Марто, Марто, чому ти настільки клопочешся про гостя, що аж забуваєш про його присутність, вчиняючи його немовби кам’яним гостем!” Щоби прийняти його — не потрібно багато речей; більше того, необхідною є лише одна: вислухати його, виявити до нього братерське наставлення, так щоби він почувався, як в родині, а не в місці тимчасового притулку».
Як зауважив Наступник св.Петра, саме таке сприйняття гостинності, що є одним із діл милосердя, показує її як «загальнолюдську та християнську чесноту» у світі, в якому їй загрожує загубитися. Адже зростає кількість хостелів та притулків, але у цих середовищах не завжди практикують гостинність. «І навіть у власному домі, — додав він, — серед своїх родичів, може трапитися так, що буде легше знати послуги та опіку різного характеру, ніж прийняття і служіння».
«Сьогодні ми так нестямно опановані численними проблемами, — деякі з них навіть не є важливими, — що нам бракує здатності слухати. Ми постійно зайняті й не маємо часу для слухання. І я би хотів, — сказав Святіший Отець, — поставити вам запитання, а кожен нехай відповість у своєму серці. Чи ти, чоловіче, маєш час вислухати свою дружину? Чи ти, жінко, маєш час, щоб послухати свого чоловіка? Чи ви, батьки, маєте час, маєте здатність “втрачати час”, щоб вислухати своїх дітей? Або ж своїх похилих віком батьків? Хтось відповість: але ж дідусі й бабусі постійно говорять одне й те саме. Так, але вони потребують бути вислуханими! Слухання. Прошу вас навчитися слухати й присвячувати час одні одним. У здатності слухання перебуває корінь миру», — підкреслив Папа, побажавши:
«Нехай же Пречиста Діва Марія, Матір слухання і турботливого служіння, навчить нас бути привітними і гостинними до наших братів і сестер».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
