Чи це вже кінець війни в Центральноафриканській Республіці?
Якийсь ненормальний убив мусульманина за день після виїзду Папи. Це безумосно була провокація. За звичайних умов реакція була би кривавою, бо мусульмани мусять помститися за смерть свого одновірця. Зазвичай перш ніж вдається заспокоїти людей, заворушення після такого вбивства тривають тиждень. А цього разу все згасло в зародку, каже брат Пьотр Міхалік, капуцин із Польщі родом, який уже понад 20 років працює в Центральноафриканській Республіці.
Чудо чи не чудо?
Убивство сталося в Банґі, столиці ЦАР. Саме в цій країні, охопленій громадянською війною, з півмільйоном людей, які були змушені покинути свої домівки, Папа Франциск захотів інавгурувати Рік Милосердя. Хоча його відговорювали від поїздки туди, оскільки дуже складно було гарантувати безпеку з огляду на хаос, що там панує, і слабкість влади, однак Папа полетів туди. 30 листопада минулого року він відчинив Святі Двері Милосердя у катедрі в Банґі.
— Усі центральноафриканці, як християни, так і мусульмани, хотіли, щоб він приїхав. Пані президент аж навіть уперлася, щоб він побував тут. А ще за два тижні до візиту Папи у столиці країни тривали гострі сутички. Під час візиту була справжня радість. Усіх. Мусульмани також пишалися, що він відвідав їх у мечеті, а частина з них приїхала на Святу Месу з Папою. Я не знаю, як це пояснити: чи це чудо, чи благодать, чи щось інше, — але після від’їзду Папи сутички припинилися. Факт, що не було помсти за смерть мусульманина вже на наступний день після виїзду Папи, говорить мені, що щось сталося. Заклик Святішого Отця до миру був почутий усіма, — каже польський місіонер.
— Коли я почув про цю смерть, був вражений, знеохочений. Але навіть мусульмани тоді казали: «Ми не можемо реагувати помстою після візиту Папи», — підкреслює брат Пьотр.
Диявольське лайно
У ЦАР, одній з найубогіших країн світу, в грудні 2012 року вибухнуло повстання угруповань коаліції Селека, яка прагнула скинути президента. Голову держави скинули, однак заворушення тривали й надалі. Відбулися президентські вибори, був візит Папи, боротьба стихла. Але напруження надалі триває, тисячі людей не можуть повернутися до знищених сіл. Додатковим нещастям громадянської війни є факт, що в Селека зібралися головно мусульмани, а в Антибалака — християни. «Проте це не релігійна війна, — підкреслює місіонер. — Самі мусульмани з Банґі домагаються у властей, щоби позбулися колишніх селеківців, бо від них страждають пересічні мусульмани», — пояснює він.
— Антибалаківці також хотіли вже скласти зброю, та клопоти починаються заново. Я чую, що антибалаківці з моєї території почали красти корів. Ця війна — то питання грошей, а не релігії. У нас говориться, що гроші це лайно диявола. На жаль, через них люди здатні до найгіршого. А головною причиною війни були не релігійні відмінності, а незносний довгорічний стан корупції та фактичний брак влади, яка не мала сили дотримуватися закону. Приклад? Коли судилися власник 500 корів і селянин, що мав невеличке поле, то вгадайте, хто вигравав справу? — питає капуцин.
Хто врятує цей край?
Після відпочинку в Польщі брат Міхалік, повернувшись, закінчуватиме будівництво школи у своїй парафії. Це триватиме близько двох тижнів, потім він стане настоятелем у Нґаундае. То саме там нещодавно знову вибухнули заворушення. Колишні селеківці, які переганяли стадо корів, не захотіли роззброюватися, чого від них вимагали урядові сили. Почалася стрілянина, з’явилися жертви. Напруження в тих краях триває. Повернення миру в ЦАР повинно мати кілька етапів, але кожен із них тяжко провести. Почавши від установлення особистостей, бо заколотники палили архіви.
— Тяжким буде також роззброєння загонів. Вони віддають якісь старі пукалки, а справжню зброю приховують. Це навіть можна зрозуміти, бо вони мисливці, отож їм потрібна зброя, щоби стріляти. Але для випасання корів фаустпатрони явно не потрібні, — розповідає місіонер.
Запровадження миру буде складним, бо влада в ЦАР дуже слабка і корумпована.
— Як відбудувати країну, якщо префект, відходячи з уряду, забирає з собою все сучасне обладнання офісу? Коли відправляють у відставку міністра, одразу пильнують його кабінети — аби нічого не зникло. Навіть постала спеціальна організація, яка пильнує, аби не зникали урядові автомобілі…
Ця країна могла би бути відбудована, якби знайшлося 50 компетентних, кмітливий та чесних людей. Компетентні й кмітливі то напевно би знайшлися. Але є проблема зі знайденням 50 чесних, — із сумом підбиває риску брат Пьотр.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
