Близько 800 осіб з усієї України взяли участь у Дієцезіяльному дні молоді, що відбувся у Хмельницькому 19-21 серпня.
«Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» — під таким гаслом пройшов найграндіозніший за останні роки День молоді.
ДДМ став своєрідним відлунням Світового дня молоді, адже багато учасників СДМ приїхали також на День молоді у Хмельницькому, щоби продовжувати роздумувати над темою милосердя.
Протягом трьох днів молодь разом молилася, слухала конференцій, відвідувала майстер-класи, розважалася.
Особливим гостем на ДДМ цьогоріч був Апостольський Нунцій в Україні архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті.
Літургія Покаяння, із якої розпочався Дієцезіяльний день молоді, стала так званим «мірилом глибини» заходу. Учасники та організатори відзначили важливість цього молебню. «Після молебню всі священики разом вийшли сповідати і натовпи молоді пішли до сповіді. Це був дуже особливий момент, момент навернення», — поділився з CREDO семінарист Віктор Шаргало.
Першим до сповіді приступив ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський.
Варто зазначити, що владика Леон всі три дні провів разом із молоддю. У коментарі CREDO єпископ сказав, що молодь для нього, як пастиря дієцезії, дуже важлива: «Про молодь потрібно дбати. Зорав – засієш. Так само з молоддю: якщо ми їх засіваємо, інвестуємо в них, тоді вони видають хороші плоди. Вони повернуться додому, будуть між собою спілкуватися, ще будуть роздумувати. Але важливо молодь не залишати. Те, що вони почули сьогодні, зможуть утілити в життя. Це дуже важливо. Бо якщо вони не втілять у життя – марна наша праця. Згодом буде помітно, як ця молодь може вплинути на своїх ровесників, на своє середовище. Молоді люди приїжджають з таких зустрічей запалені, повні планів і надій. І головне не згасити цього Духа в них, ми повинні допомагати їм його розвивати і ділитися з іншими, тому для цього маємо продовжувати такі зустрічі на парафіях. Якщо ж ми в цьому їм допоможемо, то отримаємо великі плоди для Церкви».
Молодь на любов ординарія відповідає взаємністю. І наприкінці ДДМ, під час прощань та подяк, спеціально для єпископа Леона Дубравського, який дуже любить колядки, заспівали «Добрий вечір тобі, пане господарю».
Дві центральних конференції під час ДДМ провели священики-ченці.
Отець Павло Одуй OFM Conv виголосив конференцію на тему «Вчинки милосердя щодо душі».
«Ми говоримо про сім вчинків милосердя. А насправді це все стосується однієї речі: як ми маємо допомогти іншим зустріти Ісуса і щоб люди відкрилися на Нього», — сказав під час конференції францисканець.
Він наголосив на тому, що не можна сидіти у храмі і чекати, аби люди самі до нас прийшли, потрібно виходити їм назустріч: «Молоде, ви маєте дуже великий потенціал для того, щоб розповісти людям про Ісуса, бо ви зустрічаєте людей, яких ніколи не зустрінемо ми, священики. Ісус дав нам два накази: йти до людей і чекати на Святого Духа. Маємо зробити щось доброго в нашому житті. Обітниця Святого Духа дана тим, хто йде. Бог сам поведе вас, не бійтеся. Є тисячі людей, які ніколи не почують про Господа, якщо саме ти не скажеш їм про Нього».
Отець Михайло Романів OP виголосив конференцію «Практичне милосердя». Домініканець розповів про те, як чинити милосердя на прикладах. А за прикладами не треба далеко йти, адже у Фастові, де працює о. Михайло, діє дім св. Мартина, католицький дитсадок, кав’ярня та інші цікаві проекти.
Майстер-класи, яких цього року було аж 12 одночасно, продовжували тему милосердя. Вони були поділені на чотири блоки. І молодь могла для себе обрати тему, яка цікавила найбільше.
Зокрема, семінаристи розповідали про роботу з дітьми з інтернату, сестри-францисканки – про працю з незрячими дітьми, а Богдан Купчинський – про благодійницьку діяльність і роботу з важко хворими дітьми. Говорилося про допомогу безпритульним, про підтримку військових, що повертаються з війни, про залежність у родинах, про реалізацію своїх мрій та проектів. Окремий майстер-клас був присвячений фото та відеозйомці. Крім того, молодь училася медитувати і адорувати. Також багато уваги було присвячено євангелізації: вулична євангелізація, євангелізація через діла милосердя, євангелізація через соцмережі.
Тематичні зустрічі, що відбувалися у неділю, також були присвячені різним темам. Молоді розповідали про те, як бути свідком у щоденності, про духовне життя, про докази існування Бога та відповідальність у суспільстві.
Уже традиційний євангелізаційний концерт, що відбувся в суботу у центрі Хмельницького, викликав зацікавлення не лише в учасників ДДМ, але також у перехожих та відпочиваючих містян, що вийшли прогулятися вихідного дня до парку. Молодь танцювала та підспівувала під час виступів проекту диякона Миколи Бистрицького та гурту «Кана».
«”Наш проект”, — поки що так диякон Микола називає зібраний гурт — виконує авторські пісні на загально-побутову тематику, але у них інколи явно, інколи приховано говориться про присутність Бога в нашому житті. Є багато патріотичних пісень: про козака, про Нігояна, — розповів диякон Микола CREDO, — У нас є ще пісня, яку ми підпільно називаємо “Стоматолог”, тому що автор написав її, коли вийшов від стоматолога. Йому було так добре, що він написав: “Серце сповнене радістю і в голові звучить веселий хор — любить мене Бог”».
Фото: Руслан Великий
Учасники гурту «Кана» вже не вперше виступають на ДДМ. Христина та Олексій Каплунські з Кани розповіли CREDO, що планували приїхати – відіграти концерт і поїхати, але Бог покерував таким чином, що вони залишилися на три дні та взяли участь у «всіх можливих тусовках у рамках святкування Дня молоді».
«Ми дуже задоволені, що залишилися, тому відчули атмосферу католиків Поділля», — поділился Христина. Говорячи про сам концерт, представники Кани кажуть, що він був саме таким, як вони хотіли: «Це був дуже творчий балаган. Мені здається, що якщо вибирати між професійністю і тією атмосферою, яка була на концерті, то це було те, заради чого ми працюємо. Багато людей підходили до нас після концерту і казали, що пережили Божу присутність. І це найкращі слова, які ми можемо почути». Христина та Олексій нещодавно стали батьками, тому разом із ними у ДДМ взяла участь також кількамісячна Меланія: «Концепція нашого виховання така, що дитина має переживати з нами все разом і на цьому вчитися. Тому ми всюди возимо її разом із собою. За 5 місяців вона подолала вже разом із нами 6 тисяч кілометрів. І в дорозі вона почуває себе краще. З нею легко подорожувати. Крім того, ми маємо, багато няньок», — розповів Олексій.
Родзинкою цьогорічного ДДМ став зведений хор під керівництвом відомих польських композиторів Павла Бембенка та Хуберта Ковальського. Хор налічував близько 90 учасників та був оздобою Святих Мес протягом усіх трьох днів. Із технічних причин хор не зміг узяти участі в євангелізаційному концерті, тому окремо ще відбувся концерт хору разом із «Каною» на завершення ДДМ.
Було під час Дієцезіяльного дня молоді місце і для неквапливої розмови та відпочинку. Молодь парафії св. Анни з Гречан організувала під деревом на подвір’ї храму Христа Царя Всесвіту простір із канапами та столиками, назвавши його «Місійний дуб».
Сестра Едіта Марія Улман зі Згромадження Сестер Служебниць Святого Духа розповіла CREDO, що парафіяльна молодь сама пошила подушки і креативно облаштувала це місце відпочинку.
«Дуб – це символ зерна, яке проростає, — сказала сестра і додала, що це місце під дубом, це була така собі лаундж-зона, зона вільна від інтернету і призначена для зустрічі і спілкування. «Папа з нами би поспорив, бо ми вибрали диван, а не сандалі, але Ісус би нам сказав: “Відпочивайте діточки”», — сказала сестра. Хоча на канапах під місійним дубом не лише відпочивали, а також влаштовувала конкурси і вікторини на тему місій і говорили про місії.
Також на подвір’ї храму розташувалося наметове містечко, де жила невеличка частина учасників Дня молоді. Ілона Лунько з Бара, яка вже не перший рік обирає такий тип ночівлі на ДДМ, розповіла CREDO, що це має свою особливу атмосферу. «Шикарні враження від з’їзду молоді! Щоправда, хочеться, щоб він тривав довше — завжди мало днів, треба швидко їхати. Шкода, що не було скаутів, які обіцяли проводити вечірню ватру. Але загалом дуже сподобалося. Найбільше радію від знайомства з Павлом Бембенком та Хубертом Ковальським, які нас учили співати. Ми думали, що це просто композитори. Але підготовка до з’їзду була також духовна».
Де було справді «гаряче» – то це на кухні. Як розповів шеф‑кухар цьогорічних Днів молоді Віталій Горбань, приїхало значно більше осіб, аніж очікувалося, і конче треба було усіх смачно нагодувати. Кухня розпочала приготування заздалегідь – у четвер. До роботи залучилося більше 20‑ти осіб, які дбали про поживу для молодих людей протягом усіх трьох днів зустрічі. Другого дня, який був найбільш насиченим, кухня розпочала роботу вже о 6 ранку, щоб подати сніданок вчасно. Працювати доводилося ледь не в режимі нон-стоп, однак шеф-кухар дбав про те, аби його підлеглі мали час і на відпочинок, і на молитву. А ось кілька чисел, котрі допоможуть зрозуміти масштаби кухонних робіт: усього за три дні було використано серед іншого аж 250 кг картоплі, 260 кг макаронів, 120 кг рису та 700 сосисок. Також варто зазначити, що самі учасники не оминули кухарів своєю вдячністю. «До нас часто підходили молоді люди й дякували, і це – найприємніше», – розповів головний кухар.
Всі учасники ДДМ, включаючи богопосвячених осіб, священиків, єпископ Леона Дубравського та особливо почесного гостя Апостольського Нунція архиєпископа Клаудіо Ґуджеротті їли разом із молоддю, на подвір’ї храму. Спільні трапези ще більше зближували ієрархічне духовенство та вірних і давали молоді відчути, що Церква – близька і єдина.
Дуже важливою ланкою стала група осіб, котра взяла на себе відповідальність за підтримку порядку та допомогу в організації – волонтери. Серед них – люди різних вікових груп: від підлітків до дорослих. «Отець Олександр Оріховський та отець Микола Лучинський попросили мене зібрати волонтерів до проведення Дієцезіальних днів молоді, – розповідає Яна Лещук (парафія Христа Царя Всесвіту, м. Хмельницький), старша волонтерської групи. – Усього є 24 особи. Вони дуже працьовиті й сумлінно віднеслися до своїх обов’язків, тому усі завдання, які перед нами стояли, виконувалися з легкістю та приємністю».
Волонтери розпочали своє служіння задовго до початку урочистостей: виготовляли медальйони із символікою цьогорічних Днів Молоді, ідентифікатори для учасників та талони на їжу, допомагали із підготовкою Божих Служб та розважальної програми. А безпосередньо протягом трьох днів зустрічі були відповідальні за безпеку та організацію харчування.
Своїми враженнями з CREDO поділилися й самі волонтери:
Ян Сова, парафія Христа Царя Всесвіту, м. Хмельницький: «Дієцезіальні дні молоді проходять дуже гарно, спокійно. Серед іншого, я був відповідальний за порядок у їдальні, тому можу сказати, що люди ставляться до всього дуже сумлінно, з розумінням, ніде немає штовханини. Видно, що молодь приїхала до нас вихована, культурна, за що ми дуже вдячні. Ми стараємось, аби усе було якнайшвидше і якнайзручніше. Їжа дуже смачна, ми потурбувались, щоб усім вистачило і ніхто не пішов від нас голодним. Взагалі, хочу сказати, що все є дуже добре організовано».
Лілія Думенько, парафія Христа Царя Всесвіту, м. Хмельницький: «Я лише три тижні тому переїхала до Хмельницького і мені вже запропонували бути волонтером, на що я погодилась із задоволенням. Мені вперше вдалося бути на «відлунні» Світового дня молоді і хочу сказати, що тут дійсно відчувається присутність Божа. Ми не тільки молимося, а й розважаємось. Проводяться різноманітні тематичні конференції для молоді та людей різного духовного рівня, адже тут багато священиків, монахинь, які є дуже привітними та відкритими для спілкування».
Юрій Цвігун, парафія Христа Царя Всесвіту, м. Хмельницький: «Мені дуже подобається бути волонтером, бо, коли ти допомагаєш людям, то ніби відчуваєш, як твоїми руками твориться милосердя».
Настя Цвігунова, парафія Христа Царя Всесвіту, м. Хмельницький: «Я – волонтер. Не дуже хотіла, якщо чесно, приймати участь у Дієцезіальних днях молоді, але потім, коли вже роздавала вечерю, відчула бажання залишитись на Літургію. На Месі було так гарно, я відчула мир і спокій в серці. Насправді, це так чудово – допомагати людям і молитися. Мені дуже сподобалось, я люблю такі скупчення людей. Тут дуже духовна енергетика: всі моляться, й ніби відчуваєш певний напрямок до Бога. І за це я Йому дуже вдячна!»
Артур Перець, парафія Непорочного Серця Діви Марії, м. Хмельницький: «Я потрапив сюди випадково. Але, коли побачив, скільки людей та молоді зібралося, коли почув цей хор, то мені дуже сподобалося. Тут дуже приємна атмосфера. Я намагався допомагати всюди, де було потрібно».
На заходах, у яких бере участь велика кількість людей, завжди чергують лікарі, роботи яким не бракує. Людмила Швецова, волонтер «Медичної служби» розповіла, що протягом трьох днів ДДМ по допомогу звернулося близько 150 осіб: «Спокійно на медичній службі не може бути, тому що приїхало багато дітей, всі діти з різними захворюваннями, є з хронічними захворюваннями. Також до нас зверталися і з опіками, і з порізами. За три дні до нас звернулося близько 150 дітей. А сьогодні після парафіяльної Служби приходив дідусь, попросив зробити укол і каже: “Я не знав, що при костьолі ще й укол можна вколоти”. Також із кухні підходили люди за допомогою. А загалом – усе стабільно».
Мар’яна Логвіненко, яка разом із Максимом Приступою була ведучою на ДДМ, розповіла як захід виглядав за «організаторськими лаштунками»: «У нас не було сценарію, переважно все відбувалося експромтом. Ми не хотіли формальності й офіційності. І деколи ми могли щось “затупити”, деколи не працювали мікрофони, але все було справжнє і живе. Знаєте, щоб не було, що ми такі вийшли у віночку: “е-ге-гей, слухайте нас, ми зараз вам будемо щось розповідати з амбони”. Тому ми намагалися уникати такого параду. Головне – створити атмосферу сім’ї. Для мене особисто це другий рік поспіль – найкращий День молоді, який я переживаю. Дуже сильні були священики! Дуже сильні катехети! А Нунцій! Йому велика подяка від усієї молоді. Бо всі, з ким я говорила, у великому захоплені від Нунція».
Нагадаємо, Його Високопреосвященство архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті очолив Службу Божу другого дня ДДМ.
Дієцезіяльний душпастир молоді та організатор ДДМ о. Олександр Оріховський сказав CREDO, що «головною метою було закинути іскорку і, здається, що це вдалося».
«Ми хотіли не просто говорити про милосердя, а показати різні види милосердя. Ми запросили різних людей, які вже багато роблять, їх можна назвати свідками милосердя. І саме вони могли показати і навчити молодь. Видно, як учасники переживають цей з’їзд. Я чув відгуки про конференції, бачив, як вони слухали, як брали участь у майстер-класах. Як після покутного молебню молодь ринула до сповіді… Молодь насправді шукає глибини. Вони шукають зустрічі з Ісусом. Не треба боятися їм говорити про глибокі духовні речі, давати можливість молитися. Але, звичайно, щоби побачити плоди, потрібен час».
По секрету організатори розповіли, що наступний День молоді буду ще цікавішим та грандіознішим. Чекаємо за рік.
Фото: Віктор Залевський
Фото: Віктор Залевський
Фото: Віктор Залевський
Фото: Віктор Залевський
Фото: Віктор Залевський
фінансово.
Щиро дякуємо!
