Світ

Мати Тереза — радість і святість

31 Серпня 2016, 15:56 1837
Мати Тереза 700х466

Фотограф‑портретист Майкл Коллопі працював із багатьма відомими постатями; він також супроводжував блаженну Мати Терезу з Калькутти протягом 15 років. «Я можу сказати, що досі не зустрів людини такої духовної глибини та безкорисливої любові до ближніх», — згадує він роки співпраці з майбутньою святою.

Саме портрет авторства Майкла Коллопі з альбому «Учинки любові — учинки задля миру», присвяченого блаженній, стане офіційним образом під час канонізації та згодом висітиме у монастирях Місіонерок Любові в усьому світі. Його роботу використали на ватиканських марках, що вийдуть із цієї нагоди, а одна з його світлин нещодавно з’явилася на обкладинці журналу «Таймз».

Фотограф називає книгу‑альбом «ілюстрованим молитовником». Світлини показують любов і самовідданість Матері Терези, а також радість та мир, із якими вона переживала кожну мить та які зроджуються, коли «маленькі справи» виконувати з великою любов’ю. Публікація обсягом у 224 сторінки стала важливим історичним документом, що фіксує розвиток згромадження Місіонерок Любові, доброчинну діяльність і сірі будні майбутньої святої.

180 світлин супроводжуються висловлюваннями Матері Терези, її духовними порадами, уривками особистих листів, а також фрагментами молитовника сестер, що публікуються з особистого дозволу блаженної. Зокрема, у вступі до альбому пояснюється значення найважливішого для Матері Терези слова: «Прагну!», що його Ісус промовив на хресті та яке досі надихає численні серця самовіддано служити Богові, присутньому у «найубогіших з убогих».

Мати Тереза

Майкл Коллопі додає також власні спогади про блаженну: «Мати мала дуже особливе та відмінне від того, що мені доводилося зустрічати, світло, та особисту магнетичну харизму. Вона воістину була матір’ю для кожного з нас, матір’ю, яка любить віддано та забуваючи про себе. Вона була радісною і мудрою, а також мала добре почуття гумору й була надзвичайно дотепною. Це була цілком “нормальна” людина, яка любила шоколад, морозиво та солодощі. Її часто запитували, що значить бути святим; у відповідь вона повторювала, що святість — це не розкіш для вибраних, це звичайний обов’язок кожного з нас. Ми були створені, аби любити й бути любленими, а також ділити цю радість любові з тими, кого нам випадає зустрічати».

Мати Тереза

«Якось я бачив неймовірні емоції людей, що підходили до Матері Терези по благословення, — веде далі фотограф, — хотіли отримати якусь річ від неї або ж розповісти найглибші та найпотаємніші думки й переживання. Коли ми повернулися до авто, я запитав: “Ви нікого не засуджуєте, чи не так?” Вона відповіла не замислюючись: “Я ніколи нікого не засуджую, інакше мені б забракло часу любити”. Мати ніколи не виглядала втомленою та пригніченою через велику кількість страждань і вбогості, в яких потопає світ. Вона, натомість, часто повторювала: “Якби я не підібрала першої людини на вулицях Калькути, я б ніколи також не зібрала тих 42 000 вбогих, яким ми допомагаємо зараз. Я можу любити лише ту людину, яка переді мною; я можу служити лише тому, кого зараз бачу”. Ось її спосіб, так вона виконувала свою працю — крок за кроком».

Мати Тереза

Майкл Коллопі розповідає, що найглибше йому закарбувалися в пам’яті моменти «без камери», які випало розділити з блаженною: «Пам’ятаю, як я стояв навколішках біля неї під час Євхаристії: ми молилися з одного молитовника та розділяли один месал. Я пам’ятаю, як вона годувала з пляшечки мого найстаршого сина; її голос — глибокий, коли вона розмовляла, та високий і солодкий, коли Мати співала. А ще мені часто доводилося бути її водієм, вона сиділа на передньому сидінні, і я ставив їй глибокі питання. Були також дуже особисті моменти, коли я просив про духовне керівництво, Мати вчила мене простих молитов, повчала, як оминути перешкоди й небезпеки, що виникають на життєвому шляху. Однак найважливіший урок, який я засвоїв, був про те, що Господь ніжно та віддано кохає кожного з нас, що кожен із нас викарбуваний на Його долонях, кожен надзвичайно важливий для Нього».

Мати Тереза

«Мати проводжала мене до дверей після одного з виснажливих днів у будинку новіціату в Сан‑Франциско. Каплиця знаходилася ліворуч від входу до будинку. Вона зупинилася перед великим розп’яттям та написом “Прагну!” на стіні біля нього, схихила коліно та поглянула на Христа. “Поглянь на Нього, — сказала вона, — Він такий невинний та чистий”. Я подивився на Матір. Вона вела далі: “Але Він схиляє голову, щоб поцілувати тебе; Його руки простягнуті, аби тебе обійняти; Його Серце відкрите, аби замкнути твоє серце у Його Серці. Це таємниця великої любові, яку Господь живить до кожного з нас”».

Мати Тереза

За матеріалами: Zenit
 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

ПЕРСОНА

Мати Тереза

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: