Учорашня неділя 25 вересня 2016 р. була Ювілеєм катехитів. Цій темі були присвячені» проповідь на ювілейній Святій Месі та роздуми Папи Франциска перед молитвою «Ангел Господній. Ювілей катехитів тривав два дні, охопивши кілька молитовних зустрічей, які Папська Рада сприяння новій євангелізації організувала в різних храмах Рима.
Той, хто звіщає Христову надію, водночас далекоглядний — бо здатний скерувати погляд за межі проблем, — і добре бачить зблизька, бо помічає ближнього та його потреби. Так говорив Франциск на богослужінні.
«Благаю, … щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани», — писав святий Павло до свого учня Тимотея. Як зауважив Святіший Отець, коментуючи під час проповіді ці слова, апостол немовби бажає «зосередити наш погляд на тому, що є суттю віри». Він, як бачимо, не перелічує різних моментів та аспектів, а підкреслює те, що є серцем віри.
«Тим центром, навколо якого все обертається, — сказав Єпископ Рима, — пульсуючим серцем, що всьому дає життя, є пасхальне звіщення, перше звіщення: Господь Ісус воскрес, Господь Ісус любить тебе, віддав за тебе своє життя, воскрес і живий, перебуває поруч із тобою та кожного дня на тебе очікує. Ми ніколи не повинні про це забувати. Під час цього Ювілею катехитів від нас вимагається, щоб ми не втомлювалися ставити на перше місце головну благовість віри: Господь воскрес. Не існує важливіших тем; ніщо не є міцнішим та актуальнішим. Увесь зміст віри стає гарним, коли сполучається із цим центром, коли просякнутий великоднім посланням. Коли ж від нього ізолюється — втрачає сенс і силу. Ми покликані жити й завжди сповіщати новину про любов Господа, кажучи: Господь Ісус тебе любить по‑справжньому, таким, який ти є. Дай Йому місце: не дивлячись на життєві розчарування й рани, дай Йому можливість любити тебе. Він тебе не розчарує».
Як зауважив далі Папа, заповідь, про яку згадує святий Павло, нагадує нам і про «нову заповідь» Ісуса: щоб ви любили одні одних так, як Я вас полюбив. «Саме люблячи, звіщаєш Бога-Любов: не силою переконання, не нав’язуючи істину, не запеклістю навколо якогось морального чи релігійного обов’язку, — наголосив проповідник. — Бога звіщаєш, зустрічаючись із людьми, будучи уважними до їхньої історії та їхнього шляху. Тому що Господь — не якась ідея, а жива Особа».
За словами Наступника святого Петра, Господнє послання приходить через правдиве та просте свідчення, через слухання та прийняття, через осяйну радість. Неможливо добре говорити про Ісуса, будучи сумними, або передати красу Бога лише гарними проповідями. «Бога надії, — сказав Папа, – звіщають, живучи сьогодні Євангелієм любові, не боячись свідчити його також і за допомогою нових форм звіщення».
У цьому контексті він перейшов до євангельської притчі про багача й Лазаря. Вона, вказав Папа Франциск, допомагає нам «зрозуміти, що означає любити», та «уникнути деяких загроз». Ми бачимо багача, який навіть не помічає убогого Лазаря при воротах свого дому. Папа зауважив, що Святе Письмо не говорить, ніби той багатій був злий або заподіяв комусь кривду. Але він не був здатним «поглянути за межі свого світу, що складався з бенкетів та дорогого одягу», не бачив того, що діється за дверима його дому, де лежав Лазар; його не цікавило те, що діялося назовні.
«До його серця, — зазначив Святіший Отець, — увійшла світськість, яка вчиняє душу нечулою. Світськість є “чорною дірою”, що поглинає добро, гасить любов, тому що підпорядковує все власному “я”. Тоді бачимо лише примарне й не помічаємо інших, бо стаємо байдужими до всього. Той, хто потерпає від цієї важкої сліпоти, часто поводиться “косооко”: з благоговінням дивиться на відомих людей, приналежних до високих кіл, яких ушановує світ, і відвертає погляд від численних Лазарів сьогодення, від убогих і стражденних, які є Господніми улюбленцями».
Але Господь, як наголосив Наступник святого Петра, дивиться на тих, кого світ викидає, немов непотріб. Лазар є «єдиним персонажем в усіх Ісусових притчах, названий по імені», а його ім’я означає «Бог допомагає». І Бог не забув про нього, але прийняв на бенкеті у своєму царстві. Багач, натомість, не має імені, а його життя впадає у забуття, адже «той, хто живе для себе, — не творить історію», а «нечутливість сьогодення назавжди викопує непрохідні провалля».
Папа звернув увагу на ще один контраст, наявний у цій притчі: пишне життя безіменного багача описане у хвалькуватій формі, й навіть після смерті він наполягає на своїх інтересах. Натомість бідність Лазаря змальована «з великою гідністю»: з його уст не зриваються слова нарікання чи зневаги.
«Як слуги Ісусового слова, — зауважив у цьому контексті проповідник, — ми покликані не виставляти напоказ примарне і не шукати слави; але також не можемо бути сумними й постійно нарікати. Ми не є пророками нещастя, які любуються в тому, щоб вишукувати загрози чи викривлення; не є людьми, що окопалися у власних середовищах, звідки видають гіркий осуд суспільству, Церкві, всім та всьому, занечищуючи світ негативністю».
За словами Святішого Отця, «той, хто звіщає Ісусову надію, є носієм радості й бачить далеко, бо має перед собою горизонти, а не стіни, бо вміє поглянути поза межі зла і проблем. Одночасно, він дуже добре бачить зблизька, тому що є уважним до ближнього та його потреб». І Господь заохочує нас знаходити шляхи для того, щоб виходити назустріч потребам ближніх, тому що «час, призначений на допомогу», подарований Ісусом та становить «наш найбільший скарб», який можемо здобути на землі.
Ювілейна Євхаристія для катехитів завершилася опівдні, й відповідно настав час для недільної полуденної молитви «Ангел Господній».
«Дорогі брати й сестри, вчора у Вюрцбурзі, в Німеччині, проголошений блаженним Енґельмар Унцайтіґ, священик зі Згромадження Місіонерів із Маріаннхілла, — зазначив Папа Франциск. — Убитий із ненависті до віри в таборі смерті Дахау, він протиставив ненависті любов, на жорстокість відповів лагідністю. Нехай же його приклад допоможе також і нам бути серед випробувань свідками милосердної любові та надії».
Далі Єпископ Рима висловив свою підтримку мексиканському єпископатові з нагоди ініціативи на захист традиційної сім’ї, в рамках якої на вулиці вийшло кількасот тисяч вірних. «Охоче приєднуюся до єпископів Мексики, — сказав він, — підтримуючи діяльність Церкви й громадянського суспільства на користь родини і життя, які в наш час вимагають особливої уваги з боку душпастирства й світу культури в усьому світі. Крім того, — додав Папа, — запевняю дорогий мексиканський народ у своїй молитві за те, щоб припинилося насильство, яке цими днями зачепило також деяких священиків».
Тієї неділі відзначався Всесвітній день глухих, що також не пройшло повз увагу Святішого Отця. «Бажаю привітати всіх глухих, також і тут представлених, і заохотити їх робити свій внесок у те, щоб Церква та суспільство ставали дедалі більше здатними приймати всіх», — сказав він.
«Врешті, особливі привітання скеровую до вас, найдорожчі катехити! Дякую вам за вашу діяльність у Церкві на служінні євангелізації в передаванні віри. Нехай же Пресвята Богородиця допоможе вам бути витривалими на шляху віри та своїм життям давати свідчення тому, що передаєте під час катехизації», — побажав Наступник святого Петра та очолив проказування марійної молитви.
Ювілей катехитів відзначався в Римі 23-25 вересня. У ньому взяли участь близько 15 тис. осіб із різних країн світу. Окрім літургії з Папою, вони мали змогу приступити до Таїнства Примирення у «ювілейних базиліках» та пройти Святими Дверима головної ватиканської святині.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Ватыканскае радыё, Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
