Ніхто не дорікає інвалідові, що він не хоче ходити, бо зрозуміло, що така претензія була би смішною. У разі депресії ми маємо подібний механізм, тільки симптоми менш помітні. Як бути для хворої людини доброю підтримкою?
Депресія це захворювання, яке може привести хворого до негативних реакцій щодо оточення. Пасивність, нездатність проявляти почуття та байдужість, однак, не мають нічого спільного з реальним станом його почуттів і психіки. Він просто не може поводитися інакше.
Життя з хворим на депресію
Жити з хворим на депресію для його партнера або сім’ї, без сумніву, важко. Основна проблема полягає в тому, що оточення, по суті, не розуміє, що відбувається у психіці хворого. Особливо коли депресивний епізод стається вперше, поведінку хворого можна легко потрактувати неправильно. Якщо, як хтось із найближчого оточення, ви будете намагатися виказати своїй близькій людині особливо багато тепла та уваги, то побачите, кінець кінцем, що з нею щось недобре. Це нормальна реакція.
Проблеми починаються тоді, коли хворий на депресією не реагує так, як ми сподівалися, якщо закривається і не приймає жестів любові та прихильності, або навіть ігнорує їх. Це можна сприйняти як неповагу або навіть нечутливість.
Поведінка хворого, проте, не має зв’язку з жодною із цих постав; його відстороненість — дистанція щодо партнера або сім’ї — пов’язана з природою самої депресії. Отже, хто буде реагувати злістю, скаржитися, що близька людина не хоче жодної ніжності, жодних спільних заходів і справ, той поводиться щодо неї несправедливо: її поведінка не має нічого спільного зі злою волею — вона просто не може поводитися інакше.
Не перебільшуйте з допомогою
Звісно, важливо дати людині з депресією відчути вашу доброту і розуміння, а також що ми готові допомогти їй та мірою сил підтримати її. Якщо залишимо її наодинці зі своїми проблемами, відреагуємо агресією або самі заразимося глибоким почуттям безнадійності, її ситуація тільки погіршиться. Можна перестаратися з допомогою.
Якщо ви намагаєтеся упередити всі можливі зусилля хворої людини, виручати її в усьому, якщо надмірно будете про неї турбуватися, пробувати її розбуркати і поводитися ненатурально весело, то не тільки їй не допоможете, але й сповільните процес одужання. Особливістю депресії є якраз низький рівень імпульсів, відсутність життєвої енергії, тому така поведінка з нашого боку лише поглибить цей стан.
Тому людину, що страждає від депресії, слід, швидше, заохочувати до спільної діяльності, але не переоцінювати й не легковажити її можливостей. Важливо також надавати їй позитивне підкріплення — похвали, прояви радості, коли ми бачимо в її поведінці недепресивні прояви. Найчастіше найважливішим є, як і в багатьох інших випадках, перший крок. Родичі повинні спочатку зрозуміти, що означає бути в депресії, і дати відчути це розуміння людині, яка бореться з хворобою.
Найбільш поширене психічне захворювання
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресія є четвертою за значимістю проблемою здоров’я у світі. Вона також є найбільш поширеним психічним захворюванням. Це стосується як населення взагалі, так і людей, які звертаються до психіатра або терапевта. Вважається, що сильна депресія зустрічається у 17% населення, беручи до уваги все життя людини, а мала депресія протягом життя зустрічається у приблизно 10%.
Деякі дослідження показали, що депресія зустрічається у 20-30% хворих, які звертаються до лікарів первинної ланки медичної допомоги. У більш ніж половини з них хвороба ніколи не розпізнається. Пік захворюваності на депресію припадає на вік 35‑55 років. Число хворих збільшується щороку і є результатом сучасного способу життя. Від депресії страждають усе більш молоді люди, хвороба часто виникає у віці 20‑30 років.
Дослідження показали, що жінки страждають від депресії навіть у 2‑3 рази частіше, ніж чоловіки. Проте причиною настільки значної переваги жінок в статистиці може бути, по‑перше, той факт, що чоловіки в менш важких випадках депресії «допомагають» собі алкоголем, тому вони з’являються в статистиці переважно як особи з алкогольною залежністю; а по‑друге — жінки легше визнають необхідність звернутися до психіатра.
Депресія є найчастішою причиною самогубств у світі. Замах на власне життя скоюють 15‑20% (залежно від джерела інформації) хворих на депресію. Невдалих спроб самогубства, вчинених хворими на депресію, в кілька разів більше. Чоловіки реагують на захворювання радикальніше: часто вони вдаються до остаточних «жорстких» методів, таких як самогубство через повішення, а не до методів «м’яких», таких як передозування заспокійливими засобами, що часто вибирають жінки.
«Там, де є небезпека зростає і те, що рятує». Фрідріх Гельдерлін (1770-1843), німецький поет.
Група самодопомоги
Може статися, що, турбуючись про близьку людину, яка страждає від депресії, ми самі починаємо боротися з емоціями, які викликає у нас ця складна ситуація; забороняємо собі, наприклад, виявляти розчарування і гнів, що накопичуються в нас. Однак такі реакції цілком зрозумілі і їх потрібно прийняти. Звісно, якщо це можливо, то не варто дати відчути їх хворому; але не завжди вдається цього уникнути. Ми можемо допомогти собі, розмовляючи з іншими про свої почуття і думки. Найвідповіднішим форумом для таких розмов та обміну досвідом була би група самодопомоги для сімей людей із депресією — де всі мають аналогічні проблеми і про них можна говорити вільно.
Б. Нойман, Д. Дітріх, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
