Як ми вже повідомляли, лідери Церков у Святій Землі дійшли згоди у питанні реставрації Кувуклії — каплиці Гробу Господнього. Анонсована ще в березні реставрація місця, де спочивало тіло Христа, нарешті розпочалася.
Критичний стан Гробу Господнього вгамував суперечки, що розділяють Церкви, які опікуються Базилікою у Святій Землі. У Єрусалимі консерватори розкрили зовнішню частину Святого Гробу. Мармурову плиту, яка накривала камінь, де по смерті спочивало тіло Ісуса Христа, була піднята уперше за два століття. Праця консерваторів, потрібна для вбезпечення конструкції Гробу, дасть при нагоді відповіді на питання про історію цього місця, а також про культ, яким це місце було оточуване у минулі століття.
Роботи з відновлення так званої едікули тривають у базиліці вже від червня. Їх провадить група грецьких учених із афінської Політехніки, фахівців із роботи з сакральними пам’ятками старовини на Близькому Сході. Вони пішли з допомогою найсвятішому місцю християн, коли виявилося, що роки вологи, згущення пару і крапання води, а також дим від постійно спалюваних свічок порушили конструкцію Гробу настільки, аж він опинився під загрозою обвалу. До тієї міри, що покликана на допомогу фахівцями ізраїльська поліція минулого року зважилася навіть на деякий час закрити доступ до Гробу. Проваджені зараз роботи мають вбезпечити святиню також і від інших можливих випробувань — наприклад, від землетрусів.
Фредрік Гіберт, археолог і працівник National Geographic Society, один із партнерів проекту, підтвердив факт підняття мармурової плити з поверхні гробу. Він також розповів, що дослідників здивувала кількість матеріалу (археологічних шарів), що заповнював гріб усередині. Вони сподіваються, що досить швидко їм вдасться дістатися до поверхні каменю, на якому лежало тіло Господа.
Критичний стан Гробу втихомирив суперечки, що віддавна розділяють Церкви, які опікуються базилікою: Православну, Вірменську й Католицьку. Свою участь у користуванні святинею мають також спільноти: сирійська, ефіопська і коптська. Рішення стосовно змін у просторі Базиліки, згідно з ухваленим у ХІХ столітті Status Quo, вимагають згоди кожної зі сторін, а на шляху до згоди не раз траплялися грозові періоди. Проте стан Гробу Господнього виявився достатньо важливою причиною, аби всі дійшли до згоди у потребі його реставрації. Як випливає з інформації ізраїльських журналістів щоденного видання «Хаарец», цього разу перемовини були вражаюче короткими.
Вчені припускають, що мармурова плита покривала поверхню Гробу з XVI століття, якщо не довше. Останню реконструкцію едикули проводили у 1808-1810 роках, одразу після пожежі, яка вибухнула у Базиліці. 1927 року конструкцію Гробу порушив землетрус. 1947 року британці, які тоді мали повну владу в Палестині, вберегли святиню від завалення, а встановлені тоді лебідки підтримували її донині. Суперечки поміж Церквами та брак фінансів ускладнювали подальші дії. Аналіз ситуації щодо стану едикули та початок старань про її відновлення розпочато рік тому.
Відновлення та зміцнення конструкції завершиться влітку майбутнього року. Потрібну суму грошей — близько 4 млн доларів — зібрано із коштів Церков, які опікуються Базилікою, та з фінансової допомоги, вділеної королем Йорданії.
Поки триватимуть реноваційні роботи, паломники зможуть безперешкодно відвідувати храм Гробу Господнього.
Аналіз каменю всередині Гробу дозволить ученим дослідити одне з найважливіших місць християнського культу. Також дозволить дати відповідь на питання, як саме змінювався Гріб Господній від його першої ідентифікації, звершеної 326 року св. Єленою, матір’ю імператора Костянтина.
Згідно з християнською традицією, тіло Господа Ісуса після смерті Спасителя на розп’ятті було покладене на скелясту полицю або в кам’яний «саркофаг», витесаний при одній зі стін вапнякової скелі.