Більшість людей — також і християн — ніколи не ставлять собі цього питання. Ми приймаємо наперед, що Євангеліє ми розуміємо, бо воно видається нам таким знайомим та очевидним.
Коли сидиш спокійно з приятелями в кав’ярні, й раптом різко прочиняються двері і всередину вривається хтось незнайомий, ошелешений, із піднесеним виразом обличчя: «Яка прекрасна новина!» — кричить. «Не вгадаєте, що сталося!»
Про що він говорить? Що такого могло статися, що то за добра новина, і чому він вважає, що вона становить винятковий привід, аби так вриватися до кав’ярні та кричати про неї незнайомим людям?
1 сценарій. Може, він щойно розмовляв із лікарями, які йому сказали, що їм вдалося вилікувати його доньку від смертельної хвороби? Це була би справді добра новина, принаймні для його близьких і друзів, але не пояснювало би, чого він заявляє про неї перед незнайомцями.
2 сценарій. Може, він почув, що місцева футбольна команда розгромила своїх споконвічних суперників. У деяких місцевостях мого краю насправді святкують такі події, визнаючи їх доброю новиною, хоча у більшості випадків уболівальники збираються по пабах і разом переглядають матчі. А в такому разі чого би уболівальник мав полишати своїх приятелів, аби розповідати про успіх своєї збірної гостям кав’ярні, які не вболівають?
3 сценарій. Можливо, він довідався, що в регіоні, де доти панували високе безробіття й бідність, відкрито великі поклади вугілля, нафти або газу. Раптом виявляється, що можуть постати тисячі робочих місць і всі розпочнуть нове життя. Знаю місця, в яких така новина схилила би зазвичай спокійних людей увірватися в зальчик і проголосити всім добру звістку. Такі обставини виправдовують настільки вражаючий вхід.
Я розпочав від розгляду трьох можливостей, бо вважаю, що ми втратили контакт із певною суттєвою рисою християнської віри. Християнська віра у своїй найпервиннішій формі представляється як Добра Новина. Саме це означає грецьке слово euangelion. Я стверджую, що ідея розглядати християнську віру як новину, звістку, яка є доброю, — парадоксально, для багатьох людей сьогодні є чимось новим і несподіваним. Навіть ті, хто теоретично знає, що означає слово «Євангеліє», часто насправді не помічають значення цього факту. Тому, на моє переконання, ми повинні спитати заново: що ж то за добра новина, звістка, повідомлення, яке Ісус проголосив і яке доручив проголошувати своїм учням?
Більшість людей (також і більшість християн) ніколи не ставлять собі цього питання. Ми виходимо з того, що ми розуміємо Євангеліє, бо воно видається таким знайомими та очевидним. Тому ми переходимо «до порядку денного», не дуже звертаючи увагу, що християнство досягає нас у формі проголошення доброї новини — прекрасної, несподіваної звістки. Слово Євангеліє несе сьогодні з собою різні значення. Ми говоримо про «євангельську правду», коли хочемо підкреслити надійність і незмінність істин віри. У деяких храмах проголошення Євангелія означає пояснювання, як стати християнином — ідеться про те, як цілим і здоровим дістатися неба. Англійською мовою gospel («євангеліє») означає музичний стиль, і декому це слово саме так і асоціюється, ну й загалом, слід визнати, музика госпел часто створює враження, що діється щось захопливе.
Однак коли Ісус і перші християни говорили про добру новину — а вони говорили про неї дуже багато, — то мали на увазі набагато більше. Вони насправді вважали, що приносять світові прекрасну відомість, і вірили, що вона така добра, аж її варто проголошувати до самого краю світу. Чимало храмів, також і чимало проповідників і вчителів християнства, успішно цього не помічають. Звичайні люди з‑поза світу християнської віри узагалі не знають, що християнство має полягати саме в цьому.
Повернімося до нашого незнайомця з кав’ярні. Кожен зі сценаріїв, які я навів, описує якийсь особливий рід ситуації, що дозволяє нам глибше зрозуміти сенс того, що по суті означає добра новина.
По-перше, добра новина в кожному з цих випадків не є чимсь, що стається у порожнечі. Кожне зі згаданих мною повідомлень закладає ширший контекст — можна сказати, що воно є новим, несподіваним поворотом сюжету, що розвивається здавна. У першому випадку вигук незнайомця вписується в історію смертельно хворої дитини. У другому контекст повідомлення становить історія давнього спортивного суперництва поміж збірними. У третьому випадку повідомлення вписується в контекст тривалого, болісного занепаду цілого регіону, який занурюється в економічний регрес, що викликає суспільні проблеми. У кожній з цих ситуацій добра новина має сенс у контексті певної тривалої історії. Тільки тоді, коли ми знаємо це тло — розуміємо, чому проголошена відомість є доброю новиною.
По-друге, ця новина стосується чогось, що вже сталося, чогось, завдяки чому все тепер буде інакше. Повідомлення, яке ми чуємо, важливе — має вплив на людське життя, змінює чиїсь долі. Якщо ми вмістимо його у відповідному контексті, то не скажемо: «Ну що ж, дуже приємно, але завтра знову все буде як було». (У випадку футбольної дружини так може статися, але кожна серйозна перемога це таки початок нового етапу.) Дитина одужає! Край відродиться! Життя зазнає зміни!
По-третє, почута звістка вводить нас у певний перехідний період очікування. Дитина все ще у лікарні — але замість зі смутком і страхом чекати на розвиток хвороби, тепер ми з піднесенням і радістю сподіваємося на її одужання і щасливе повернення додому. Багато людей у цей момент ще без роботи, але вони вже отримали надію на гідне місце праці та піднесення рівня життя.
Отож роль доброї новини — увірватися в стару історію з новою подією, сказати на прекрасне майбуття, досі недосяжне, і розпочати таким чином новий період, у якому — замість жити безнадією, люди нетерпляче очікують на те, про що вже знають, що воно наближається.
Саме таким повідомленням має бути християнська добра новина. Євангеліє Ісуса Христа — це звістка, яка вписується в ширшу історію. Вказує на прекрасне нове майбуття. Запроваджує новий період очікування, який змінює наші сподівання.
Я пишу це, оскільки вважаю, що чимало людей і в Церкві, й поза нею рідко чують Євангеліє, проголошене у такий спосіб. А воно саме таке.
Н. Т. Райт, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
