Любите ви свою роботу чи люто її ненавидите — ймовірно, рано чи пізно починаєте думати про неї поза робочим часом: ламаєте голову над заплутаним завданням або журитеся через незадоволеного клієнта; обмірковуєте нові стратегії, як реагувати на останні витівки вашого боса, або штурмуєте мозок, як звідти геть забратися.
Але, звісно, настає мить, коли це перестає бути перевагою. З мого досвіду, досягається цієї точки зазвичай тоді, коли ви раптом починаєте панікувати серед ночі: мовляв, що ж там відбувається в офісі; коли список робочих завдань ви пишете на списку покупок, або ж отримуєте дедалі менше дзвінків від друзів (…бо, гм, ви лише й те робите, що говорите про свою роботу).
Іншими словами, тягання роботи додому (навіть якщо ця робота сидить тільки у голові) може швидко позбавити вас спокою, сну, ну і… зробити з вас нудного гостя (так‑так, я це знаю з досвіду). Я також знаю, що повторювання «думай про роботу менше» не зовсім спрацьовує, тому маю декілька улюблених способів тренування мозку, поданих Лаурою Вандеркам.
1. Створення ритуалу переходу
Долання відстані з роботи додому — це фізичний акт, який відокремлює вас від офісу; але спробуйте додати до цього ще якусь розумову діяльність. Лаура Вандеркам, автор статті про тренування мозку на роботі, рекомендує «слухати або читати щось легеньке», але я вважаю, що мікс з улюблених мелодій, «іграшка» на телефоні або телефонна розмова з другом мають подібний ефект. Як рекомендує Вандеркам, запитайте членів вашої родини (друзів або сусідів по кімнаті), як минув їхній день, і киньте собі виклик бути уважним слухачем. Зосередження уваги на інших людях та їхніх потребах — чудовий спосіб, аби залишити на мить власні клопоти.
2. Дайте мозкові завдання
Якщо ваші думки продовжує крутитися навколо праці після того, як ви вийшли з офісу, — спрямуйте цю енергію на щось інше. Подумайте, чи повинні ви все ж таки поїхати на виїзну церемонії шлюбу вашого двоюрідного брата; спробуйте визначитися, в який колір пофарбувати ванну кімнату. Використовуйте час, аби обміркувати такі речі одразу після роботи. Якщо ви все ще відволікаєтесь, контролюйте себе: обговоріть із колегою або другом актуальну проблему та пообіцяйте, що подумаєте про її вирішення протягом певного часу дорогою додому.
3. Визначте собі час для стресу
Ймовірно, це одна з найкорисніших порад, які я знайшов: призначте собі час для стресу. Скажіть собі: «Я відповім на цей лист завтра вранці за чашкою кави, і до тих пір зовсім не буду думати про це»; «Ця жахлива зустріч призначена на вівторок? Присвячу дві години у понеділок на приготування (на істерику) до неї». Як то Вандеркам висловилася: «Часто ваш мозок просто повинен знати, що буде час подумати про цю проблему, а от саме зараз — не той момент».
Адріан Ґарнела Ларсен, themuse.com