Східний обряд

Літургійні читання на 3 червня (УГКЦ)

14 Січня 2017, 12:14 92

Греко-католицький календар
Свв. великих царів і рівноап. Константина й Олени

Апостол
Ді 19, 1-8

1 І сталося, як Аполлос був у ­­Корин­ті, Павло, пройшовши внутріш­ні території, прибув до Ефеса і, зна­й­шовши деяких учнів, 2 запитав їх: Коли ви увірували, чи отримали ви Духа Святого? Вони відповіли йому: Та ми й не чули, що є Дух Святий! 3 А він [їм] сказав: То в що ж ви хрестилися? Вони відповіли: В хрещення Йоана. 4 Тож Павло промовив: Йоан хрестив хре­щенням на покаяння, кажучи лю­дям, щоби повірили в Того, хто йде за ним, тобто в Ісуса [Христа]. 5 Почувши, вони охрестилися в Ім’я Господа Ісуса, 6 а коли Павло поклав на них ру­ки, зійшов на них Дух Святий, і во­ни почали говорити мовами й про­ро­кували. 7 А було їх усіх чоловік з два­на­дцять.
8 Увійшовши до синагоги, він рішуче три місяці переконував і гово­рив про Царство Боже.

Євангеліє
Йо 14, 1-11

1 Хай не тривожиться ваше сер­це: вірте в Бога і в Мене вір­­те. 2 В домі Мого Отця багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам міс­це. 3 І коли піду та приготую вам міс­це, то Я знову прийду і візьму вас до себе, щоби де Я, там і ви були. 4 А куди Я йду, ви дорогу знаєте.
5 Каже Йому Тома: Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. [Тож] як мо­жемо знати дорогу? 6 Ісус говорить йому: Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не при­ходить до Отця, якщо не через Ме­не. 7 Якби ви Мене знали, то знали б і Мого Отця. Відтепер знаєте Його і бачили Його! 8 Каже Йому Филип: Господи, по­кажи нам Отця, — і цього нам вис­тачить. 9 Говорить йому Ісус: Стільки ча­су Я з вами, і ти не знаєш Мене, Фи­ли­пе? Хто Мене бачив, той і Отця ба­чив. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? 10 Хіба ти не віриш, що Я є в Отці, й Отець є в Мені? Слова, які Я кажу вам, не від себе кажу. Отець, який у Мені перебуває, — Він і творить ті діла. 11 Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені. Якщо ж ні, то через Мої діла повірте [Мені].

Рівноапостольних:

Апостол
Ді 26, 1-5. 12-20

1 Агрипа сказав Павлові: Дозво­ляється тобі про себе са­мо­­­го говорити. Тоді Павло, простяг­нувши руку, почав оборону: 2 Царю Агрипо, вважаю себе щасливим, що сьогодні перед то­бою мо­жу дати відповідь на все те, в чо­му зви­нувачують мене юдеї; 3 особливо тому, що ти обізна­ний з усіма юдейськими звичаями та пи­таннями. Тому прошу тебе тер­пе­­­­ливо вислухати мене. 4 Отже, життя моє, яке змалку, із са­­мого початку, пройшло між моїм народом у Єрусалимі, знають усі юдеї. 5 Вони знають мене здавна: аби тільки хотіли посвідчити, що я жив фарисеєм — згідно з дуже строгою течією нашої віри.
12 Ідучи в Дамаск у цих справах з уповноваженнями і наказом від пер­восвящеників, 13 опівдні в дорозі побачив я, царю, світло з неба, яскравіше від со­нячного світла, яке осяяло мене та тих, хто йшов зі мною. 14 Коли ми всі попадали на зем­лю, я почув голос, який говорив до ме­­не [й промовляв] єврейською мо­вою: Савле, Савле, чого Мене пе­ре­слі­­дуєш? Тяжко тобі бити ногою ко­люч­ку! 15 Я запитав: Хто Ти, Господи? Гос­подь відповів: Я — Ісус, якого ти пе­ре­слідуєш. 16 Але підведися і стань на свої ноги, бо на те Я і з’явився тобі, щоби зро­бити тебе служителем і свідком того, що ти бачив, і того, що Я по­ка­жу тобі, 17 визволяючи тебе від твого народу та від язичників, до яких Я те­бе посилаю, — 18 відкрити їм очі, щоб вони на­вернулися від темряви до світла та від влади сатани до Бога, щоб одер­жали вони прощення гріхів і спадок між освяченими вірою в Мене.
19 Тому, царю Агрипо, я не став чинити опір небесному видінню, 20 а проповідував: спочатку тим, які були в Дамаску, а потім тим, котрі в Єрусалимі, в кожній юдейській око­лиці, та язичникам, — щоби по­каялися і навернулися до Бога, щоби чинили діла, гідні покаяння.

Євангеліє
Йо 10, 1-9

1 Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої ко­ша­ри дверима, але перелазить в ін­шому місці, той злодій і роз­бій­ник, 2 а хто входить дверима, той пас­тир овець. 3 Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх. 4 Коли він усіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос; 5 за чужим же вони не підуть, а вті­­катимуть від нього, бо не знають чужого голосу! 6 Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм.
7 Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я — двері для овець. 8 Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх. 9 Я — двері! Якщо хто Мною ввій­де, то буде спасенний; він увійде і вий­де, і знайде пасовисько.

Біблійні роздуми

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: