Літургійні читання на 4 жовтня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Віддання святa Воздвиження чесного й животворящого Хреста.
Св. ап. Кодрата, що в Магнисії

Апостол
Еф 2, 19 – 3, 7

19 Тож ви більше не чужі й не захожі, а співгромадяни святих і домашні для Бога, 20 збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є сам Ісус Христос; 21 на Ньому вся будівля, доско­нало збудована, зростає у святий храм у Господі, 22 в якому й ви разом будуєтеся Духом в Божу оселю.

1 З цієї причини для вас, язичники, я, Павло, став в’язнем Ісу­са Христа. 2 Ви ж, напевно, чули про слу­жін­ня Божої благодаті, яка дана мені для вас, 3 бо мені через об’явлення від­кри­­та таємниця, про що я раніше коротко написав; 4 з чого, коли читаєте, ви можете збагнути моє розуміння Христової таємниці. 5 В інших поколіннях вона не була виявлена людським синам так, як ось тепер Духом відкрита святим апостолам і пророкам, 6 що і язичники є співспад­коєм­цями, одним тілом і спів­учас­никами обітниці в Ісусі Христі че­рез Єван­геліє, 7 служителем якого я став через дар Божої благодаті, яка була дана ме­­ні дією Його сили.

Євангеліє
Мр 11, 11-23

11 Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з два­надцятьма до Витанії.
12 Наступного дня, як вони ви­йшли з Витанії, Він зголоднів. 13 І, побачивши здалека смоківни­цю, вкриту листям, Він підійшов: мо­же, щось знайде на ній. Але, на­близившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви. 14 Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи біль­ше ні­хто плоду не їсть! І чули те Його учні.
15 І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купу­ва­ли в храмі, поперекидав столи мі­няль­ників грошей і ослони тих, які продавали голубів, 16 та не дозволяв, щоб носили речі через храм. 17 І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбій­­ни­ків!
18 І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але бояли­ся, бо весь народ захоплювався Йо­го вченням. 19 А як ставало пізно, вони вихо­дили за межі міста.
20 Проходячи вранці, вони поба­чили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла. 21 І, згадавши, Петро каже Йому: Вчителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла! 22 У відповідь Ісус промовив до них: Майте віру Божу! 23 Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, — і не буде сумніватися у своєму сер­ці, але буде вірити, що станеться згід­­но зі сказаним, — то так і буде йо­­му.

Біблійні роздуми