Настоятель римо-католицької парафії в Донецьку о. Микола Пілецький розповів CREDO про те, як парафія пережила загострення ситуації на Донбасі:
— Активізація бойових дій, що спостерігалась наприкінці січня – на початку лютого, не могла не торкнутись нашої парафії, яка нині нараховує близько 150 чоловік. Храм св. Йосифа Робітника знаходиться в Київському районі Донецька, який безпосередньо прилягає до Донецького аеропорту та Авдіївської промзони, тобто до лінії розмежування. Зрозуміло, людей в цей час на Месу приходило менше. Тим більше, коли бойові дії були особливо інтенсивними, тут перекривався рух транспорту, багато парафіян просто фізично не могли доїхати. Тому, наприклад, 2 лютого, в день свята Стрітення Господнього, вірних на Службі було менше, ніж зазвичай. Та і страх, звичайно, був. Адже кілька снарядів розірвалось неподалік храму. Один снаряд впав на ринку «Маяк», це приблизно за 150-200 метрів. А від тролейбусної зупинки – 50 метрів. Це з одного боку від храму. А з протилежного боку були розриви десь за 500 метрів. Тому, звичайно, страх був. Адже, якщо снаряд може впасти за 200 метрів від храму, то з такою ж вірогідністю може впасти і на подвір’ї храму. Тим більше, у 2015 році було пряме влучення у храм. Але частина парафіян попри страх та інші труднощі, постійно приходили на Службу. І ми разом молилися, щоб усе це якнайшвидше закінчилось…
Стосовно умов душпастирської праці на території самопроголошеної ДНР, о. Микола сказав:
— Проблеми, звичайно, є, але явних перешкод з боку влади я не відчував. Ми не перебуваємо в підпіллі, владні структури, зокрема «МГБ ДНР», про нас знають, вся інформація в них є і ми нічого не приховуємо. Проблеми полягають в іншому – в приїзді священиків сюди з підконтрольної Україні території і навпаки. Я тут завдяки тому, що в мене донецька прописка, але одна справа бути тут, інша – приїжджати сюди. Коли будь-яка людина перетинає дві лінії блок-постів, з обох боків виникає маса питань: куди їдеш, до кого їдеш, з якою метою їдеш і таке інше. А будь-яких офіційних заборон чи обмежень діяльності нам ніхто не ставив, до мене ніхто не приходив, щоби щось забороняти. Приходили, щоби зібрати дані, записали моє ім’я і прізвище, де народився і таке інше. Тут відіграє роль, так би мовити, особистий підхід. Я особисто не входжу в політику, намагаюсь про неї не говорити, визначати, хто правий, а хто винний … Бачу своє завдання в тому, щоби давати людям Боже Слово, а людина у світлі віри сама визначає свою позицію. Адже кожна людина має право на власну думку. Усі ми грішні і потребуємо того, щоби зустрітись з Богом у таїнстві Покаяння, у Божому Слові, у Святому Причасті. Моє завдання, як священика, дати людям таку можливість.
Нагадаємо, 29 січня з Донецька проросійські бойовики почали стріляти в бік Авдіївки Донецької області. В боях під Авдіївкою загинуло 11 українських військових. Гуманітарну катастрофу у місті, яке на кілька днів залишилося без води й електрики, долали спільними зусиллями українців. На місці працюють волонтери, благодійні організації, Карітас України, Християнська служба порятунку. ЗСУ годують та обігрівають людей. Частина мешканців була евакуйована. Учора в Авдіївці відновили електрику і водопостачання.
Фото: Католики Донецька / Facebook
фінансово.
Щиро дякуємо!
