Роздуми над Словом Божим на середу V звичайного тижня, рік І
Зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства …
Деякі похоронні контори уміють так підмалювати небіжчика, що він у труні виглядає немов живий. Виглядає живим, але ж він мертвий. Господь Ісус каже до нас у сьогоднішньому Євангелії: турбуйтеся насамперед про те, щоб ви мали життя у собі, а не про те, як виглядаєте. Бо що ж із того, що ти скидаєшся на праведника, якщо серце твоє повне пихи, розпусти, хтивості, підступу, ненависті? Що ж із того, що твоя сім’я на людях виглядає мирною та люблячою, якщо насправді ви постійно сваритеся, а може й навіть усе, що між вами було доброго, вже вигоріло й залишилася сама лиш взаємна байдужість?
Суттєвим є те, що всередині людини, — каже нам сьогодні Господь Ісус. Це добре, що ви виказуєте одне одному доброзичливість. Але найважливіше, щоб ви й у серцях були щодо себе взаємно зичливі. Облудне виражання доброзичливості вносить у стосунки між людьми зародки смерті й розпаду. «Горе вам, — сказав за іншої нагоди Господь Ісус, — що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!» (Мт 23, 25).
Хоч би куди поглянути, всюди має панувати той самий принцип: намагаймося аби у нас усередині царювали правда, добро і любов. Лише за цієї умови те, що проявляється назовні, буде справжнім, автентичним. Зрештою, ми нерідко навіть власних дітей не вміємо любити по‑справжньому. Святий Августин запитував: «Замислися, чи ти воістину любиш своїх дітей, якщо не вмієш любити себе самого. Бо ж ти — бажаєш того чи ні — випромінюєш на своїх дітей те, що маєш усередині. Якщо для тебе насправді важливе благо твоїх дітей, то ти мусиш потурбуватися про те, аби у твоєму власному нутрі були правда і добро».
Найважливіше те, що міститься у тебе всередині, каже нам нині Господь Ісус. Не вдавай, що ти добрий, а будь добрим насправді. Не вдавай побожну людину, а насправді довір себе Богові. Не вдавай хорошого батька чи хорошу матір, а по‑справжньому люби своїх дітей. Не вдавай людину, яка піклується про спільне благо, але нехай спільне благо буде насправді предметом твоєї турботи.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002