Греко-католицький календар:
Преп. Теодосія Печерського , Мучч. Тимотея і Маври
Апостол
Діян. 8, 26-39
26. Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.» 27. І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, – 28. він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю. 29. Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.» 30. Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?» 31. А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього. 32. Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого. 33. В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано.» 34. Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?» 35. Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому. 36. А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охриститись?» 37. Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, – можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.» 38. І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва – Филип та скопець – зійшли у воду і він охристив його. 39. А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.
Євангеліє
Йо. 6, 40-44
40. Така бо воля мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня.» 41. І обурились юдеї на нього, що сказав був: «Я хліб, який з неба зійшов», 42. і говорили: «Чи то ж не Ісус, син Йосифів, що його батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: Я зійшов з неба?» 43. А Ісус їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою. 44. Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, – і я воскрешу його останнього дня.
Апостол
Євр. 13, 7 – 16
7. Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. 9. Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм. 10. Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11. Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м’ясо палиться за табором. 12. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом. 13. Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його, 14. бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм. 15. Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. 16. Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Євангеліє
Мт. 11, 27-30.
27. Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. 28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.”
фінансово.
Щиро дякуємо!
