Про свої сумніви у вірі, про небезпеку популізму і про 500‑річчя реформації говорив Папа Франциск у першому інтерв’ю, вділеному журналістові з Німеччини.
Він також відповів на запитання стосовно свободи наукових досліджень, можливості допуску одружених чоловіків до свячень (т. зв. viri probati) й прокоментував персональну кризу в Мальтійському ордені. Тривалу розмову зі Святішим Отцем провів під кінець лютого у Ватикані працівник німецького «Die Zeit». Інтерв’ю вийшло у сьогоднішньому випуску, 9 березня 2017 р.
Папа Франциск не виключає, що за певних умов «випробувані чоловіки» могли би ставати священиками, навіть маючи жінок. «Церкві завжди йдеться про те, щоби розпізнати належний момент, коли Святий Дух чогось жадає (…) Ми повинні замислитися над можливістю допускати до свячень “ viri probati ”. Треба буде тоді також визначити їхні завдання, наприклад, у віддалених парафіях», — сказав він. Водночас Папа відкинув пропозицію, аби справу целібату залишити вільному рішенню кандидата до священицького стану.
Святіший Отець висловлюється за свободу в наукових дослідженнях. «Правда це відсутність страху», — ствердив він і додав, що «побоювання зачиняють двері, а свобода їх відчиняє. І навіть якщо свобода невелика, то й так відчиняє якесь віконце».
Папу непокоїть зростання популізму в країнах західної демократії. Він нагадав, що «популізм це зло і погано закінчується, як показало минуле століття», й зауважив, що ця ідеологія завжди будується на «месії» та на виправданні, що треба захищати «національну самосвідомість». Як приклад він вказав на політичні методи Гітлера у 1993 році, зазначаючи, що «популізм означає використовування народу». «Німці тоді болісно сприйняли падіння Веймарської республіки, країна була ослаблена після економічної кризи 1929 року. Тоді з’явилася людина, яка сказала: “Я можу, я можу, я можу!” Його звали Адольф. І так усе почалося. Він переконав народ, що він зуміє, що він здатний. Популізмові завжди потрібний месія», — зазначив Папа. «Я знаю сумніви у вірі й моменти порожнечі», — додав він.
Запитаний про роль папи, Франциск підкреслив, що він не зацікавлений у тому, аби бути ставленим за приклад. «Я цілком звичайна людина, яка робить те, що може», — сказав він. Папа зазначив, що він грішник, він помиляється, «і не можна забувати, що ідеалізування якоїсь людини завжди становить підсвідомий вид агресії». «Мені, однак, не годиться казати, що я грішник, який помиляється».
Далі Папа визнав, що, як святому Петрові, йому самому також не чужі кризи віри. «Без криз неможливо зростати», — переконаний Святіший Отець. На його думку, «віра, яка не зазнає криз, аби потім на них зростати, — інфантильна». Він нагадав, що й сам Петро зрікся Ісуса, а попри це став головою Церкви. Людина, яка каже, що завжди упевнена у своїй правоті, насправді тільки фундаменталіст. Ісус же любить грішників більше, ніж праведних. «Є такі повністю понурі хвилини, коли я кажу: Господи, я цього не розумію», — зізнався Франциск, пояснюючи, що це стосується також і клопотів, які він сам собі «наварив», бо «я грішник і потім злюся». Але — додав Папа — від тої «злячки» він уже майже відучився.
За словами Святішого Отця, віра це дар і її «неможливо здобути», про неї треба смиренно просити Бога. Інколи потрібно перебувати в кризі й просити, аби віра була нам дана наново, «раніше чи пізніше». Франциск пояснив, що віра для нього є світлом, даром, переконанням і здатністю пояснити собі своє власне життя, бо ж «для того, хто вірує, все стає можливим».
На запитання про плани подорожей Папа відповів, що найближчим часом до Німеччини точно не поїде. «Календар на цей рік уже повний». Відвідати цю країну його запрошували дві найбільші Церкви, Католицька і лютеранська, а також особисто канцлер Ангела Меркель. «Цього року то буде тяжко, я вже маю в плані так багато подорожей», — відповів Франциск і додав, що й на 2018 рік немає Німеччини у планах на поїздки. Водночас він нагадав, що спогадування ювілею реформації він розпочав уже 2016 року, з лютеранами у Швеції, згадуючи при цій нагоді 50‑річчя католицько-протестантського діалогу.
На запитання, чи Папа почувається зачепленим нападками з Ватикану, він відповів, що молиться щодня про велике почуття гумору та внутрішній спокій, і не втратив цих рис з обранням на папу. «Я можу зрозуміти, що мій спосіб підходу до різних справ не всім подобається, і це обґрунтоване, людське, і збагачує», — сказав Папа.
Стосовно нещодавнього конфлікту в Мальтійському ордені Франциск став по стороні американського (куріального) кардинала Раймунда Берка, додаючи, що не вважає його своїм супротивником. Він пояснив, що кардинал надалі залишається покровителем цього ордену. Водночас Папа зазначив, що «кардинал Берк не зміг залагодити справу, бо діяв не сам». А в ордені «треба трохи навести лад, і тому я вислав делегата, який має іншу харизму, ніж кардинал», — сказав Папа. При цьому він підкреслив, що американський ієрарх — чудовий юрист. Зараз він перебуває на американському острові Ґуам, з’ясовуючи серйозних випадок педофілії. Ця місія вже майже завершена, і «я дуже вдячний кардиналові за це».
Переклад CREDO за матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
