У день християнської урочистості Смерті Господньої, 14 квітня 2017 р., президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган має намір відправити мусульманські молитви у музеї Хагія-Софія в Стамбулі.
Ердогана мають супроводжувати діячі високого рангу з його партії AKP, а також релігійні керівники Стамбула. Якщо це станеться, така подія означатиме порушення музейного статусу цього місця, що встановлений 80 років тому.
Своїм жестом президент, який ніколи не приховував своїх прагнень до абсолютаризму та повернення, наскільки це можливо, давнього османського устрою, прагне ще більше заохотити співгромадян підтримувати його задуми на референдумі 16 квітня.Вибір дати молитов також становить свідомий виклик на адресу християн, які цього року відзначають спільні Великодні свята, а отже, і Велику П’ятницю. Крім того, місяць нісан у мусульманському календарі, який цього року майже збігається з квітнем, це місяць, коли народився Магомет.
Повідомлення про оголошену президентську молитву переказали проурядові журналісти під час презентації книжки турецького історика Мустафи Армангана «Інтриги довкола Хагія-Совії». Автор стверджує, що сумнозвісний декрет Кемаля Ататюрка — творця сучасної, світської турецької держави — від 1934 року, яким тодішня мечеть, влаштована з християнського храму, була переведена в музейний статус, був фальшивкою, отож він не має жодної юридичної сили і Хагія-Софія залишається мечеттю. Така позиція цілком відповідає нинішньому президенту, який не приховує своїх великотурецьких задумів.
Хагія-Софія, або храм Мудрості Божої (дослівно — Святої Мудрості) постала за розпорядженням візантійського імператора Юстиніана 537 року (рік закінчення будівництва) і майже тисячу років була найбільшим і найпрекраснішим храмом на всьому християнському Сході. Захопивши колишню столицю Візантії у 1453 року, турки зробили там мечеть і саме як мечеть святиня діяла до згаданого декрету Ататюрка 1934 року, коли стала музеєм.
За ствердженням Армагана, підпис тодішнього керівника Туреччини під цим декретом аж ніяк не нагадує почерку Ататюрка, знаного з інших документів, які він підписував своїм прізвищем. На цій підставі, а також із посиланням на різні інші джерела, турецький історик вважає, що зміна тодішньої мечеті в музей була наслідком тиску різних західних сил, почавши з тодішнього американського посла Хосефа Ґрю.
Як заповідана Ердоганом молитва у цьому місці, так і згадана книжка Армагана призводять до того, що в Туреччині щоразу сильніше загострюються настрої перед очікуваним референдумом, який має встановити в цій країні режим президентського правління замість парламантарного, причому з сильними великотурецькими та ісламськими тенденціями.
Переклад CREDO за матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
