Сьогодні, проповідуючи під час Святої Меси у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти», Папа звернув увагу на те, що перші вісім розділів новозавітної книги Діянь Апостолів описують усю історію Христової Церкви. Її можна підсумувати наступними словами: проповідь, хрещення, навернення, чуда, радість та гріх тих, які долучились до Церкви для реалізації своїх приватних цілей, тобто таких добродіїв, що схожі на Ананію та Сафіру, які в кінцевому результаті обманюють церковну спільноту.
Понтифік зупинився над трьома словосполученнями із 8 розділу Діянь Апостолів. Спершу над словами «встань та піди», які промовив Господній ангел до апостола Филипа. Ці слова, на переконання Папи Франциска, є знаком євангелізаційної місії Церкви, яку покликав Спаситель прямувати вперед, тобто завжди бути в русі, не залишатись на одному місці. «Церква, яка не підіймається, яка не перебуває в русі, стає хворою», – підкреслив проповідник, додаючи, що в такий спосіб, церковна спільнота може потрапити у небезпеку замкнутись у своєму маленькому світі.
Другий заклик Святого Духа, скерований до Филипа, переданий словами: «Підійди і пристань до цієї колісниці». Апостол повинен був підійти до колісниці, в якій подорожував ефіопський вельможа, скопець ефіопської цариці, який повертався з прощі із Святого Міста Єрусалиму та дорогою читав пророка Ісаю. Святий Дух спонукає апостола Филипа вислухати паломника та допомогти йому пізнати Господа та навернутись. За словами Святішого Отця, цей заклик вказує нам на одне із важливих завдань, які стоять перед Церквою теж і сьогодні: вміння вислухати тривоги, неспокій людського серця. Дуже важливим є оте вміння вислухати іншого, почути його болі та тривоги.
Отож, першим кроком Церкви є встати та піти, вийти назустріч іншим, вийти до людей; другим, натомість, – знайти людей, які мають у своїх серцях біль, тривогу та неспокій і вислухати їх, а третім, як бачимо із біблійного уривку, є розпочати проповідувати про Спасителя.
Також Папа підкреслив, що, в той час, як ефіопський скопець слухав апостола, Господь діяв у його серці, допомагаючи йому дійти до усвідомлення, що Той, про Якого пророкував Ісая, є Ісусом з Назарету, про Якого йому дорогою розповідав Филип. Зріст у вірі в Спасителя спонукав цього чужинця до прийняття хрещення. І як наслідок, скопець продовжив свою подорож «сповнений радістю». Отож, третім моментом, на який забажав вказати Єпископ Риму, була саме радість християнина.
Закінчуючи свою проповідь, Папа побажав, щоб Церква завжди була в русі, виходячи назустріч вірним, матір’ю, яка вислуховує і, в такий спосіб, дякуючи Святому Духові, знаходить відповідні слова, якими промовити до своїх дітей, а також завжди у радості, незважаючи навіть на важкі моменти та труднощі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
