Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 13 травня
Сьогодні читаємо один із найбільш зворушливих фрагментів Євангелія. Людина, яка 38 років нездужає і все таки намагається не здатися, хоче зцілитися, вірить, але не отримує шансу на здійснення свого прагнення. В цій розповіді вражає одна деталь: ми можемо відчувати себе недужими через те, що інші байдужі до нас, не бачать наших потреб, не розуміють або й не хочуть розуміти, як можна нам допомогти. Людська холодна байдужість справді здатна паралізувати інших. Розслаблений, таке враження, своєю терпеливістю старається подолати цю людську інертність. Він чекає. І день визволення настає. З‑посеред сірої та остогидлої для розслабленого юрби, яка вже не виправдовувала його сподівань, раптом з’являється Спаситель. Своєю увагою і своїм вчинком Він звершує подвійне чудо. Він зціляє довготривалу фізичну недугу людини. Але Він також показує ще величніше діло спасіння —розриває замкнене коло зачерствілої людської байдужості. Розслаблений, який багато років жив надією і мріями, що якась людина підійде і допоможе йому зануритися у води Силоамської купелі, таки бачить перед собою таку людину. Ісус постає перед розслабленим як людина, яка проявляє співчуття і милосердя, яка хоче допомогти вийти з відчаю і недуги. Але Ісус є також Богом, який добровільно став людиною задля ось таких розслаблених — скалічених, втомлених, виснажених, зневірених. Тобто задля всіх нас. Бог, Який став людиною, показує на ділі, що Йому кожна людина Йому не є байдужою, що Він готовий ввійти в ситуацію кожного і вивести його з неї, хоч би якою безпросвітною вона виглядала.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com