Дуже часто на різних тематичних форумах можна побачити цілі гілки, створені заради того, щоб обговорити проблеми у відносинах між свекрухою та невісткою.
Діапазон скарг такий широкий і зачіпає найрізноманітніші сфери, що всього й не опишеш: надто часто відвідує — жити не дає; рідко приходить — узагалі не цікавиться; приносить дітям подарунки — хоче їх підкупити, не купує — скнара; щось радить — вважає, що невістка дурна; не радить — байдужа… Можна ще писати і писати: тема давня, як світ і рід людський. А про тещ ходять анекдоти, які стали частиною нашої культури. Проте чи завжди мусять бути проблеми у відносинах із тещею/свекрухою? Невже немає причин, щоб дати шанс мирному співіснуванню та взаємній повазі? Це не завжди легко, адже всі люди різні. Дехто навіть саме слово «свекруха» вважає образливим, адже через всі ці історії та анекдоти воно набуло негативного забарвлення.
Та все ж. Пропоную пошукати хоч би п’ять — для початку — причин, що змусять нас поглянути іншими очима на людину, завдяки якій нам є з ким створити щасливу сім’ю та народити дітей.
1. Ваша свекруха зробила те, за що ви маєте їй бути вдячні все життя: народила вам вашого чоловіка. Хіба цього мало, аби спробувати налагодити з нею стосунки? Цей пункт міг би бути єдиним у списку. Але про всяк випадок — додам ще декілька. Заради закріплення ефекту.
2.Свекруха, як делікатно натякає пункт перший, це мама людини, з якою ви одружені. Навіть якщо ви вважаєте, що ваш чоловік став таким хорошим не завдяки вихованню своєї мами, а всупереч йому, — цього все одно достатньо, щоб не ворогувати.
3. Саме ваша свекруха має ключ до кращого розуміння вашого чоловіка, бо вона знає його довше, ніж ви, і була присутня у його житті саме в ті моменти, коли він формувався як особистість. Вартує зробити над собою зусилля і слухати довгі історичні екскурси на тему «пам’ятаю, коли йому було рік… два… три», бо саме так ви зможете не лише зблизитися зі свекрухою, але також знайти аргументовані відповіді на питання, в кого саме «вдалися» ваші діти.
4. Мама вашого чоловіка — бабуся ваших із ним дітей. Вони її люблять так само, як і вас: безумовною любов’ю. А вона любить їх. І хто знає, коли вам знадобиться допомога і підтримка вашої свекрухи з дітьми… Не руйнуйте мостів.
5. Хоч як бери, але у вас зі свекрухою спільна мета: ви обидві прагнете щастя для того самого чоловіка. Ви союзниці, а не конкурентки, і якщо подивитися на маму свого чоловіка крізь таку призму, то необхідність будувати фортифікаційні споруди відпаде.
Любі свекрухи, вам також доведеться прикласти трішки зусиль:
1. Ніхто ніколи не буде любити вашого сина так, як ви. Це правда. Але ніхто інший і не повинен. Дружина вашого сина любить його по‑іншому — не менше, не гірше, просто інакше. І так має бути.
2. Ваша невістка — це теж чиясь дитина. Прийміть її саме так. Як дитину. Дозвольте стати повноцінним членом вашої родини і не критикуйте тих батьків, які її народили й виховали. У всіх свої методи. Але чомусь ваш син вибрав саме її.
3. Проявіть жіночу солідарність. Вашій невістці також нелегко призвичаюватися до нових життєвих обставин — підтримайте її добрим словом. Вам не складно, а для неї це велике полегшення.
4. Мама і дружина — це різні місії, різні завдання, різні пріоритети. Не вимагайте від невістки наслідувати вас у догляді за вашим сином. І ніколи не підривайте її материнського авторитету. Краще будуйте з онуками свої власні відносини, засновані на любові та довірі, а не на «перетягуванні линви».
5. Насправді, підвалинами під хороші відносини з невісткою є ваше ставлення до вашого сина. Якщо ви зможете прийняти факт, що він уже дорослий, змиритися з його вибором, відпустити молоду сім’ю з‑під вашого контролю і довіряти їм, як батькам їхніх власних дітей, — тоді як наслідок отримаєте вдячну невістку, яка буде цінувати вас і шанувати усе життя.
Гарні відносини між невісткою та свекрухою будувати неважко, головне — хотіти. Повірте, роль «дракона» вимагає значно більших затрат душевних ресурсів, і крім спустошення, може ще й до руйнування сім’ї призвести. Подумайте, чи цього ви бажаєте?
фінансово.
Щиро дякуємо!
