5 нових кардиналів: хто вони?

Сьогодні, 28 червня 2017 року, Папа Франциск вручить у Римі ознаки кардинальської гідності п’ятьом новим призначеним.

Ці священики походять із Малі, Іспанії, Швеції, Лаосу і Сальвадору. Після призначення нових кардиналів Колегія налічуватиме 227 членів, з яких право участі в конклаві та вибору наступного папи матиме 121 ієрарх.

1. Жан Зербо, Малі, — архиєпископ Бамако.

Фото: La Stampa

Жан-Луї Зербо, архиєпископ Бамако, столиці Малі. Народився 27 грудня 1943 р. в Сегу на півдні країни. Там же 10 липня 1971 р. прийняв священицькі свячення. По кількох роках душпастирської праці у своїй дієцезії з кінця 1975 до кінця 1981 року доповнив свою освіту вищою, в Ліоні та Папському біблійному інституті у Римі. Повернувшись додому, був, зокрема, настоятелем парафіх у м. Маркала, а водночас викладачем у вищій духовній семінарії в Бамако.

21 червня 1988 р. Йоан Павло ІІ призначив його єпископом-помічником у столиці. Єпископські свячення уділив йому 20 листопада того ж року тодішній префект Конгрегації євангелізації народів  кардинал Йозеф Томко. 19‑го грудня 1994 р. папа перевів його на кафедру єпископа дієцезії Мопті, звідки 27 червня 1998 р. майбутній кардинао повернувся до столичної архидієцезії як її архиєпископ-митрополит.

На цьому служінні проявив себе як вдалий та відважний переговорник-посередник у мирному процесі в своїй країні, коли на початку 2012 р. на півночі Малі вибухнула громадянська війна між місцевими мусульманськими племінними формуваннями та центраьлним урядом. Його промови за примирення та конкретні кроки посприяли залагодженню ситуації.

Архиєпископ Жан активно задіяний у боротьбу з соціальним відкиненням та у підтримку національного примирення.

2. Хуан Хосе Омейя, Іспанія — архиєпископ Барселони.

Фото: El Pais  

Архиєпископ-митрополит столиці Каталонії — Барселони, Хуан Хосе Омейя народився у Кретасі, архидієцезія Сараґосси, 21 квітня 1946 р. Закінчивши нижчу духовну семінарію в Сараґоссі, продовжив навчання в Колегії Білих Отців у Лоґроньо (Білі Отці, або Місіонери Африки, — конгрегація, заснована 1868 р. кардиналом Алжира Шарлем Лавіжері), а потім у Брюсселі та Єрусалимі. Навчався також на теологічному факультеті Католицького університету в Лувені.

Священицькі свячення прийняв 20 вересня 1970 р. в Сараґоссі й був інкардинований до цієї дієцезії, де душпастирбвав та виконував функції єпископського вікарія для міста Сараґосси.

15 липня 1996 р. Йоан Павло ІІ призначив його єпископом-помічником Сараґосси, призначаючи йому титулярний осідок у Сасабі. 29‑го жовтня 1999 р. став єпископом Барбастро-Монсона, а 8 квітня 2004 р. — єпископом Калаорри і Ла Кальсади-Лоґроньо.В іспанському єпископаті очолював комісію соціального душпастирства. З листопада 2014 р. — член ватиканської Конгрегації з питань єпископів. У грудні 2015 р. став митрополитом Барселони.

3. Андерс Арбореліус OCD, Швеція — єпископ Стокгольма.

Андерс Арбореліус народився 24 вересня 1949 р. в Соренґо (дієцезія Луґаноу Швейцарії), у шведській протестантській сім’ї, яка потім повернулася до Швеції та оселилася в Лунді, на півдні країни. Коли йому було 15 років, став цікавитися вірою, що привело до переходу в католицизм 5 роками пізніше та вступу в Орден Кармелітів Босих (OCD). Навчався у Брюґґе та в Римі, а 8 вересня 1979 р. прийняв священицькі свячення.

17 листопада 1998 р. Йоан Павло ІІ призначив його єпископом Стокгольма як першого шведа і другого скандинава на цій кафедрі від часів реформації. Свячень йому вділив його попередник у цьому служіні, німець, єпископ Хуберт Бранденбурґ, 29 грудня того ж року. Від 2005 по 2015‑й Арбореліус був головою Конференції єпископату Скандинавії. Потім став заступником голови.

Ординарій столичної дієцезії, яка охоплює цілу Швецію. Також — цінований духовний письменник, видав близько 20 книжок, переважно кармелітської тематики.

4. Луї-Марі Лінґ Мангкханекхоун, Лаос — Апостольський вікарій Паксе.

Фото: Asia News  

Луї-Марі Лінґ Мангкханекхоун народився 8 квітня 1944 р. у місцевості Бона-Луанґ. Католицьку та освітню формацію здобув у Лаосі та Канаді. Священицькі свячення прийняв 5 листопада 1972 р. і був інкардинований до Апостольськго вікаріату В’єнтьяна — столиці своєї країни. Як священик вирізнявся великою пастирською ревністю, відвідував навіть найбільш віддалені спільноти віруючих у горах та інших важкодоступних місцевостях, а турбуючись про духовний розвиток місцевої Церкви, заснував у своєму вікаріаті «школу катехитів».

30 жовтня 2000 р. Йоан Павло ІІ призначив його Апостольським вікарієм у Паксе, водночас надаючи йому гідність титулярного єпископа; свячень йому вділив 22 квітня наступного року в катедрі Пресвятого Серця у Паксе Апостольський вікарій столиці, єпископ Жан Хамсе Вітавонґ.

2 лютого цього року Папа Франциск довірив йому також обов’язки Апостольського адміністратора sede vacante et ad nutum Sanctae Sedis вікаріату В’єнтьяна. Окрім своєї рідної мови хму і лаоської, знає також французьку та англійську.

5. Єпископ Ґреґоріо Роса Чавес, Сальвадор — єпископ-помічник архидієцезії Сан-Сальвадор.

Фото: Infovaticana  

Народився 3 вересня 1942 р. в Сосьєдаді. Єпископ-помічник архидієцезії Сан-Сальвадор, генеральний секретар SEDAC — Секретаріату єпископів Центральної Америки, та голова Карітасу в Сальвадорі.

У 1957-1961 роках Роса Чавес навчався у нижчій духовній семінарії в Сан-Сальвадорі, потім вступив там же до вищої духовної семінарії св. Йосифа-з-Гори (San José de la Montaña). Вивчав філософію і теологію.

24 сіня 1970 р. прийняв священицькі свячення у столичній катедрі св. Михаїла з рук єпископа Хосе Едуардо Альвареса Раміреса СМ. У 1970-1973 роках працював секретарем єпископа у дієцезії Сан-Міґель, служачи там же настоятелем парафії Матері Божої Святого Розарію. Керував дієцезіяльною пресою: радіо «Paz» і тижневиком «Chaparrastique». Потім пішов на навчання у галузі суспільної комунікації в Католицькому університету в Лувені (Бельгія)у 1973-1976 роках; став ліценціатом. У 1977-1982 роках був ректором семінарії св. Йосифа у Сан-Сальвадорі; також був членом управління Організації латиноамериканських семінарій.

3 липня 1982 р. прийняв єпископські свячення і був призначений єпископом-помічником архидієцезії Сан-Сальвадор. Замолоду був співпрацівником і другом блаж. Оскара Ромеро. Нині, як настоятель парафії св. Франциска у Сан-Сальвадорі, ширить культ нового блаженного, співпровадячи молодіжну спільноту «Monseñor Romero» та однойменний хор. Знає п’ять мов: іспанську, французьку, англійську, португальську та італійську.

Консисторій 28 червня стане четвертою такою подією в нинішньому понтифікаті. За цей час Папа Франциск призначив сумарно 71 кардинала, з яких 11 уже не мають права виборчого голосу, а один (Лоріс Каповілья, секретар св. Йоана ХХІІІ) уже помер.