Як повідомляють в іспанській поліції, ісламські терористи, які здійснили терористичну атаку на бульварі Ла Рамбла в Барселоні, наїхавши фургоном на людей, планували також здійснити терористичний напад у відомому храмі Пресвятої Родини.
На думку поліції, теракту в церкві Пресвятої Родини завадив випадковий вибух. На конспіративній квартирі ісламістів в Альканарі здетонувала вибухівка, яку терористи збиралися використати для атаки на цей найвідоміший храм Барселони.
Історичну паралель до цих дій екстремістів запропонував політичний коментатор порталу ЛІГА.нет Сергій Бережний:
«У березні 1904 року есер-терорист Олексій Покотилов підірвався при виготовленні вибухівки у петербурзькому готелі “Північний”. У лютому 1905 року в готелі “Брістоль” так само підірвався есер Максиміліан Швейцер. Власноручне виготовлення бомб було звичайнісінькою справою. Робили їх із підручних матеріалів, окрім динаміту; хімічні реагенти вміщали в окремі склянки, які від удару чи струсу розбивалися, потім детонував основний заряд.
Причиною вибуху будинку в каталонському Альканарі вранці 17 серпня поліція вважає те, що там виготовляли вибухівку для терористів. Від часів есерівських пробірочних запальників минуло сто десять років, кілька разів змінились і технології виготовлення вибухових речовин, і ідеологія терору, і його практика, і сприйняття. Але історія завжди знайде спосіб замкнути події у коло.
Змінюються імена, держави, релігії, механізми, системи, взаємодії, з’являються нові рівні — але сюжети раз по раз повторюються. І навіть з урахуванням неминучих відмінностей ці повтори дають змогу виявити закономірності й зробити максимум для того, щоб уникнути їхніх передумов.
Утім, до цього ще дуже далеко».
Себастьян Вілар Родріґес вважає, що нинішній стан Європи — це наслідок надмірних старань бути толерантними.
«Під маскою терпимості, бажаючи довести самим собі, що ми вилікувалися від вірусу расової ворожнечі, ми відчинили ворота двадцятьом мільйонам мусульман, які принесли до нас дикість і невігластво, релігійний радикалізм і нетерпимість, злочинність і бідність, викликані небажанням працювати і підтримувати гідне існування своїх сімей.
Вони перетворили прекрасні міста Іспанії на частину третього світу, що потопає у бруді й злочинності. Вони селяться у квартирах, які уряд надає безкоштовно, і в стінах цих квартир будують плани, як убити і знищити наївних “хазяїв”.
Таким чином, на своє нещастя, ми обміняли культуру на фанатичну ненависть, творчий дар на дар руйнівний, інтелігентність на відсталість і первісні забобони».
Звісно, як наголошують знавці ісламу, між ісламом та ісламізмом різниця велика. Втім, Європу від терактів це не рятує, а попереджувальних заходів щодо переселенців та біженців, із контролюванням небезпечних елементів, досі не розроблено. Багато захисників ісламу та самої ідеї допомоги біженцям вказують на невинуватість більшості втікачів, порівняно з частиною екстремістів, які намагаються захопити або знищити саму Європу та, головне, християнство як її основу і вираження. Чим відрізняються «нормальні люди» від екстремістів будь-яких часів та вірувань, і чому нинішнє становище Європи — це безсумнівно лівацька загроза? Певною мірою відповідь на це дає коментар Олександра Ґелоґаєва, журналіста білоруського сайту Catholic.by:
«Звісно, до ідіотизму можна довести будь-яку світську ідеологію. Але головне розрізнення правих — вони за особисту відповідальність людини за свої вчинки, слова і долю. Тоді як ліваки мають схильність винуватити усіх довкола, окрім себе, за свої проблеми».
За матеріалами: Католицький оглядач , isroe.co.il
фінансово.
Щиро дякуємо!
