У неділю Папа Лев XIV відвідав Коледж святої Моніки, де взяв участь у святкуванні 70-річчя свого друга, отця Алехандро Мораля, генерального пріора августинців.
На фото, що з’явилося у мережі, видно, як Папа сидить за святковим столом зі своїми співбратами, які, очевидно, дивляться щось кумедне на екрані смартфона.
Це веселий і, як виглядає, щирий знімок — особливо, якщо врахувати, що він потрапив на очі публіці через сторінку августинців у Фейсбуку, а не через офіційні ватиканські медіа. Схоже, Папа Лев був радий повернутися до своєї колишньої релігійної громади на дружніх і неформальних, хоч і не зовсім рівних умовах.
Мережа друзів Лева — з ордену августинців та його колишньої дієцезії у Чиклайо — і члени його родини вже стали виразною рисою його понтифікату, якому ще немає і місяця. У перші дні після обрання його брат Джон відвідав Апостольський палац, щоб поїсти піци разом із братом.
Робота єпископа Рима, мабуть, одна з найбільш ізольованих робіт у світі. На відміну від світського глави держави, від пап очікується, що вони будуть служити постійним духовним і моральним прикладом, а не просто виконувати адміністративні і керівні обов’язки.
Очевидно, що найважливіші стосунки будь-якого Папи — це стосунки з Господом, і особиста молитва та духовне життя, мабуть, є ключовими складовими кожного понтифікату, навіть якщо цей вплив неможливо оцінити ззовні.
Але людські стосунки також мають значення. Дуже велике значення.
Окрім того, що Папа «вищий за кожну людину у кімнаті», до нього — справедливо чи несправедливо — часто ставляться як до своєрідного оракула. Кожен жарт або ремарку Папи детально препарують, а кожне відверте зауваження вивертають у пошуках глибшого сенсу.
Таким чином, наявність довіреного кола, у якому Папа може «бути собою», від якого він може отримати чесну пораду, у якому йому не потрібно «бути при виконанні», є майже необхідною, якщо Папа хоче ефективно керувати і зберігати на посаді здоровий глузд.
Лев — не перший Папа, який спирається на власне внутрішнє коло друзів і родини. Бенедикт XVI був відомий тим, що регулярно влаштовував вечері — з традиційним пивом — для своїх колишніх докторантів, і постійно тісно спілкувався зі своїм братом Ґеорґом, який також був священником.
Папа Йоан Павло II був відомий тим, що мав приватну мережу друзів, за допомогою яких він буквально втікав від тиску ватиканського життя, сідаючи в машину без розпізнавальних знаків з двома польськими друзями-священниками і вирушаючи на відпочинок у гори. Йоан Павло навіть завів близьку дружбу з родиною Ліно Зані, альпініста та інструктора з лижного спорту.
З іншого боку, прямий попередник Лева, Франциск, як виглядає, не мав подібної мережі. Він мав лише одну живу сестру, але у силу різних причин не бачився з нею. Його стосунки з рідним орденом єзуїтів теж не можна назвати близькими. Замість того, щоби святкувати дні народження у колі друзів із числа єзуїтського керівництва, Франциск виробив звичку влаштовувати невеликі, але публічні аудієнції з семінаристами ордену під час своїх закордонних поїздок.
Для Лева наявність тісної мережі друзів, на яких він може покластися в особистій та емоційній підтримці, це не другорядна перевага. Ймовірно, це може бути вирішальним фактором його успішного перебування на посаді.
На порядку денному нового Папи стоять кілька нагальних проєктів реформ, зокрема необхідність поступово затвердити власний список префектів Дикастеріїв і старших співробітників, а також — дещо нагальніше — реформувати фінансову сферу Ватикану.
Ці виклики вимагатимуть складних, а часом і непопулярних рішень і, ймовірно, викличуть значний опір, інституційне несхвалення і навіть неприязнь серед посадовців Ватикану всіх рангів.
Можливість для Лева фізично чи емоційно (або й водночас) на певний час «залишити посаду» може стати для нього важливою «віддушиною» у роботі, яка не лише надасть йому підтримку, але й дасть більше можливостей неупереджено вирішувати складні адміністративні питання і куріальну політику.
Звичайно, не лише тиск адміністрації та людських ресурсів обтяжуватиме Папу та вимагатиме надійних друзів, щоб допомогти полегшити тягар. Папа Лев також успадкував проєкт синодальності у Церкві, практично вкорінений у поточному синодальному процесі.
Критики цього проєкту нарікали, що синодальні сесії, організовані постійним секретаріатом у Римі, часом ставали грою в інсайдерську політику — особливого значення і ваги надавали учасникам з особистими зв’язками або чиновницькими симпатіями — і, через спеціальних папських призначенців, симпатіями самого Франциска.
Якщо припустити, що Папа Лев продовжуватиме заплановану серію синодальних асамблей до 2028 року, йому доведеться збалансувати власне бачення процесу з підтримкою того консенсусу через спільність, який, як деякі скаржилися, підриває синодальний процес.
Знов-таки, наявність друзів і родини, відокремлених від церковної політики і готових надавати Леву підтримку та відгуки передусім як людині, а не як Папі, може виявитися для нього життєво важливою підтримкою.
Хоча часто кажуть, що про людину можна судити за її друзями, у випадку з Папою, мабуть, важливіше знати, що вони у нього взагалі є.
Звісно, як це не парадоксально, Лев може зіткнутися з протилежною проблемою, ніж Франциск: забагато друзів. Як активний місцевий єпископ у Перу, а потім префект впливового Дикастерію у Римі, Лев був добре відомий і популярний у кількох країнах.
Якщо вірити соцмережам, він отримував — і у багатьох випадках відповідав — на десятки, якщо не сотні, повідомлень від кардиналів, єпископів, священників та мирян, які мали його персональний номер мобільного телефону.
Звісно, папство просто не залишає часу встигати підтримувати кожне багаторічне знайомство, і Леву неминуче доведеться розставити пріоритети між своєю особистою адресною книгою та офіційною поштовою скринькою.
Але йому варто було би відшукати місце для тих друзів (особливо для друзів-мирян), які найбільш віддалені від світу Ватикану і не пов’язані з діяльністю інституційної Церкви у своєму повсякденному житті.
Ці друзі можуть стати для нового Папи найкращою підтримкою і найчеснішими порадниками. Що ще важливіше: будь-якому Папі їх замінити найважче.
Переклад CREDO за: The Pillar
фінансово.
Щиро дякуємо!
