Чернечий орден Братів Милосердя, який провадить у Бельгії мережу осередків для психічно хворих, не бажає підкоритися волі Святішого Отця, який засудив практику «асистованої смерті» щодо їхніх пацієнтів.
У березні 2017 р. відкрилася справа «допомоги у смерті», яку, виявляється, члени католицького ордену Братів Милосердя надають у своїх осередках опіки. Цей бельгійський орден провадить 15 психіатричних клінік по всій країні, загалом там перебуває понад 5000 пацієнтів. Протягом минулого року 12 із них попросили вкоротити їм віку.
В травні ц.р. курія Братів Милосердя видала повеління припинити цю практику, а на початку серпня Папа Франциск підтримав позицію керівництва ордену й навіть висунув ультиматум у цій справі.
Головний настоятель Братів Милосердя о. Рене Стокман (на фото) сам попросив Ватикан про розслідування. Також він поставив вимогу, щоб Брати Милосердя підписали колективного листа із заявою, що вони погоджуються з ученням Католицької Церкви і вважають, що людське життя потрібно безумовно охороняти. Проте частина братів цього ордену не побажали підписати таку заяву, стверджуючи, що то не їхня відповідальність, а більшість персоналу в клініках то миряни, на чиї рішення вони не мали впливу.
За непідписання такого листа братам загрожує виключення з Церкви та судові розслідування. Сам Стокман сказав, що постарається виключити осередки, де пропонують евтаназію, з‑під егіди Братів Милосердя.
Однак у заяві, датовані 12 вересня 2017 р., говориться, що Брати Милосердя продовжуватимуть свою попередню політику щодо осіб із невиліковними випадками захворювань, на їхнє виразне прохання, попри те, що Катехизм Католицької Церкви велить охороняти кожне людське життя від моменту зачаття до природної смерті.
Згода на проведення евтаназії в осередках, проваджених Братами Милосердя, — це наслідок сильної секуляризації бельгійського католицизму, вважає о. Рене Стокман (сам бельгієць за походженням). У своєму інтерв’ю для щоденного видання «Avvenire» він також згадав твіт Германа ван Ромпея, який ставить під сумнів право Папи щось вирішувати щодо бельгійських ченців. Цей колишній прем’єр-міністр Бельгії висловився так: «Часи, коли “Рим сказав — справу закрито” вже давно минули».
Як з’ясувалося, ван Ромпей, який нині головує у Раді Європи, входить до адміністративної ради, яка керує клініками Братів Милосердя. Це стало можливим після того, як 2015 року брати вирішили розширити раду, включивши католиків-мирян з учених середовищ та світу політики. Внаслідок цього у 14‑особовій раді залишилося тільки троє ченців, а шестеро її членів — це люди, абсолютно не залежні від ордену, зокрема і ван Ромпей.
У справі евтаназії католики не повинні погоджуватися на жодні компроміси, але ті католики, які потрапили у наглядову раду клінік Братів Милосердя, — дуже секуляризовані. Дехто навіть стверджує, що в певних справах учення Церкви застаріло.
Генерал ордену Рене Стокман сподівався на позитивне вирішення справи, очікуючи її розгляду на засіданні адміністративної ради, що відбулося 11 вересня. Але ось, 12 вересня Апостольський Престол отримав лист із відмовою.
Конгрегація віровчення та Конгрегація з питань богопосвяченого життя опинилися перед питанням екскомуніки бельгійських Братів Милосердя. Отже, Святіший Отець має вирішувати не лише справу збунтованої африканської дієцезії Ахіара, а й бельгійських ченців.
Переклад CREDO за матеріалами: Deon, Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
