10 спостережень із життя від Бориса Херсонського.
Людина заслуговує на довіру, доки не доведе протилежного, — переконаний психолог та психіатр Борис Херсонський. Живе в Одесі. З 2011 року очолює Спілку психологів і психотерапевтів України. 27 жовтня 2017 р. став ректором Київського інституту сучасної психології та психотерапії.
«Малим я бачив диво. Поряд із моїм дитячим ліжечком стояла китайська троянда. Якось прокинувся, а вона розквітла», — каже Борис Григорович.
Ось короткий виклад його власних життєвих спостережень.
1. Вороги ретельніші й наполегливіші, ніж друзі.
2. Не люблю «простих» людей. Будь-яка людина — складна. Якщо «простий», то — «радянський». У таких фокус контролю — поза межами особистості. Вони почуваються елементами системи, яку контролює зло.
3. Я прихильник концепції госпісу. Евтаназія — це складна моральна проблема. Маємо докласти всіх зусиль, аби людина достойно закінчила життя. Але не нам його зупиняти.
4. Сміх — захисний механізм психіки. Він допомагає людині вжитися у середовище.
5. Із віком час пришвидшується.
6. Якщо у загсі хтось із молодят намагається першим ступити на рушник — це і є перший крок до боротьби за владу. Щасливою така сім’я не буде.
7. Травми дитинства — це, зокрема, й енергія, якою живиться наше життя. Злам буває необхідний, аби щось проросло.
8. Незалежності немає. Людина не може жити без повітря. Вона залежна від батьків, дітей, від уряду, екології. Наша планета залежить від Сонячної системи, а та — від галактики. Для Всесвіту необхідна одна істота, якої всі потребують, а вона ні від кого не залежить. І ця істота — Бог. Це один із доказів Його існування. Світ не може бути створений тільки із залежних об’єктів.
9. Важливий не успіх, а процес його досягнення.
10. Одні й ті ж помилки змушує робити несвідоме. Це — синдром Сізіфа. Він вільний, доки камінь котиться згори.
За матеріалами: Gazeta.ua