«Духовні рани, спричинені сексуальними зловживаннями». Це назва довгої статті о. Ганса Цольнера SJ, що побачила світ в останньому номері часопису «Civiltà Cattolica».
Голова Центру захисту неповнолітніх, що діє при Папському Григоріанському Університеті, розглядає тему жахливих наслідків сексуальних зловживань, яких зазнають неповнолітні, зокрема коли винуватцями є священики та духовні особи.
«Якщо хтось потерпає від батька, то завжди існує хтось, до кого можна звернутися з проханням про допомогу: Бог. Але якщо, натомість, зловживання чинить священик, то образ Бога затемнюється і можна впасти у пітьму та бездонну самотність», — зауважує німецький єзуїт.
Отець Цольнер також є членом Папської Комісії захисту неповнолітніх — нового відомства Римської курії, створеного Папою Франциском. У статті він зупиняється саме на стражданнях жертв сексуальних зловживань, підкреслюючи, окрім фізичних та психічних, також і духовні травми, коли зловмисником є представник Церкви.
Священик застерігає від «ментальності окопів», яка у Церкві часто спонукувала вважати, ніби «справу можна розв’язати всередині, уникнувши публічного виміру, через страх репутаційних втрат». Він попереджає, що таким чином «забувається про страждання жертв», спонукуючи їх мовчати, але також «про закон ЗМІ, який стверджує: раніше чи пізніше речі вийдуть на яв. Прояви ініціативу, визнай помилку, чесно проси пробачення — й тобі повірять».
У статті присвячено чимало місця «питанням» та «завданням», які сьогодні мають вирішити католики щодо цієї теми, яка вимагає оновленої участі й навіть «перегляду нашого способу буття Церквою». «Папа Бенедикт XVI, — зазначає автор, — який послідовно застосовував заходи проти винуватців у зловживаннях, також і високого рівня, своїм зреченням подав нам винятковий приклад того, як можна розпорядитися владою у Церкві». Папа Франциск, своєю чергою, «не перестає таврувати хвороби клерикалізму, кар’єризму та пошуків зручного життя, проповідуючи повернення до простоти й безпосередності Євангелія».
«Боротьба проти зловживань триватиме ще довго і, отже, необхідно розпрощатися з ілюзією, ніби просте запровадження правил і напрямних вирішить цю проблему», — пише о. Цольнер. Ця боротьба «включає радикальне навернення та рішуче наставлення вершити справедливість щодо жертв і дбати про тотальне запобігання». Автор відзначає: зрозумілим є той факт, що «ніхто не здатний остаточно перемогти зло, навіть таке, як зловживання проти неповнолітніх; це було би фатальною самовпевненістю. Однак можна чимало зробити для якнайбільшого зменшення загроз та посилення профілактики».
На думку Голови Центру захисту неповнолітніх, сьогодні у Церкві «шальки терезів повільно, але рішуче схиляються у правильному напрямку». Він зазначає, що Папа Франциск «підтримав і посилив напрямок, започаткований його попередником, насамперед, створивши Папську Комісію захисту неповнолітніх. Таким чином, він на рівні Вселенської Церкви створив структурні й матеріальні умови для того, щоби з належною ефективністю прискорити захист дитинства в усій Католицькій Церкві».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
