Літургійні читання на 4 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Велкмучц. Анастасії

Апостол
Євр 10, 1-18

1 Адже Закон, маючи тінь май­­бутніх благ, а не сам образ ре­чей, не може ніколи тими са­ми­­ми жертвами, які щороку по­стій­но при­носяться, зробити доско­на­ли­­ми тих, які приходять. 2 Інакше вони перестали б при­носитися, бо в тих, які здійснюють слу­жіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлен­ня грі­хів. 3 Але в них — щорічне нага­ду­вання про гріхи, 4 оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.
5 Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло. 6 Всепалення і жертви за гріх Тобі не до вподоби. 7 Тоді Я сказав: Ось іду, — на по­чат­ку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.
8 Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які при­но­сяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не впо­добав собі, 9 а потім додав: Ось іду, щоб ви­ко­нати волю Твою. Він скасовує пер­­ше, щоби поставити друге. 10 Згідно з цією волею ми освя­чені одноразовим прине­сен­ням ті­ла Ісуса Христа.
11 І кожний священик стояв що­денно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ні­ко­ли не можуть усунути гріхів. 12 Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів пра­воруч Бога, 13 далі очікуючи, доки Його во­ро­ги не будуть покладені до підніжка Його ніг. 14 Адже одним принесенням Він на­завжди вдосконалив тих, які освя­­чуються. 15 Свідчить нам і Дух Святий, згід­­­­но зі сказаним: 16 Оце Завіт, який Я укладу з ни­ми по тих днях, — говорить Гос­подь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум, 17 і більше не згадаю їх­ніх гріхів та їхнього безза­кон­ня!
18 А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.

Євангеліє
Мр 8, 30-34

30 Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.
31 І Він почав їх навчати, що Люд­ському Синові треба буде багато по­страждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне. 32 І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому. 33 А Він, обернувшись і поглянув­ши на учнів своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!
34 І, покликавши людей та своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе са­мо­го, візьме свій хрест і йде за Мною.

Біблійні роздуми