У понеділок 18 грудня 2017 р. Папа Франциск спілкувався зі студентами католицького Токійського університету «Софія» за допомогою відеоконференції.
Він відповів на вісім запитань японської молоді, що були вибрані з сотні запропонованих.
На запитання про те, якою була найщасливіша хвилина для Його Святості після обрання Папою, він відповів, що таких хвилин було багато. «Я найщасливіший тоді, коли можу бути з людьми та спілкуватися з ними, а понад усе з дітьми, людьми похилого віку, з хворими. Перебування з людьми мені дуже допомагає. Це робить мене молодшим і щасливим, приносить мені багато радості. Ось у цьому мої найбільші радості», — зазначив Папа.
Друге запитання стосувалося університетської освіти, основну мету якої сучасний світ, на думку Папи, вбачає в досягненні успіху в дедалі конкурентнішому суспільстві, роблячи ставку на кар’єру. В цьому контексті Святіший Отець звернув увагу насамперед на ризики, що виникають у конкурентному суспільстві, наприклад, тоді, коли людина, намагаючись отримати підвищення, вдається до несправедливості. Він підкреслив, що виховання має спонукати до служіння іншим і гармонійно будувати людину, використовуючи три людські мови: інтелекту, серця і рук. «Таким чином, наприкінці кар’єри ми побачимо чоловіка чи жінку, які думають те, що відчувають і роблять; відчувають те, що думають і роблять; і роблять те, що відчувають і думають», — підсумував Папа.
«Якими є найбільші тривоги й надії Папи стосовно сучасної молоді?» — таким було наступне запитання. Святіший Отець відповів, що його непокоїть втрата коріння й пам’яті: «Культурного, історичного, родинного й загальнолюдського коріння. Молодь без коріння, — підкреслив він, — нездатна розвиватися». Франциск додав, що найкращий спосіб віднайти власне коріння полягає в тому, щоби спілкуватися з людьми похилого віку. Важливо також зіставляти віднайдену пам’ять із теперішнім, дивлячись у майбутнє. Таким чином, перед обличчям викликів сучасності це коріння дасть плоди, а в майбутньому — зацвіте.
Надія на молодь, за словами Папи, ґрунтується на тому, що вона завжди перебуває у русі, прямуючи до обіцяного, при цьому міцно тримаючись свого коріння та йдучи назустріч викликам теперішнього. «З такою молоддю світ повністю змінюється!» — наголосив Вселенський Архиєрей.
Четверте запитання, яке поставили Папі японські студенти, стосувалося важливості релігії. «Релігія — це не театральний винахід, — відповів він. — Вона зароджується з прагнення людського серця виходити поза власні рамки, і в цьому прагненні вийти за власні межі, знайти абсолют, Бога». «Кожна релігія, — зазначив Єпископ Рима, — сприяє вашому зростанню. Якщо знайдемо людину, яка каже, що вона релігійна, але не зростає та не служить іншим, то ця особа не є релігійною, вона — ідолопоклонник, намагається досягти успіхів у своїй релігійній позиції. Кожен справжній і вірогідний релігійний вимір спонукає до зростання і, крім того, навчаючи перевершувати самих себе, він також вчить вас служити іншим».
Далі Папа пояснив молоді, що основним правилом християнства є поклоніння Богові та служіння іншим. «Якщо християнин не поклоняється Богові й не служить іншим, він не є християнином». Святіший Отець торкнувся також питання фундаменталізму, зазначаючи, що кожна релігійна конфесія має невелику фундаменталістську групу, яка не відповідає релігійним ідеалам і породжує терористичні відхилення.
На запитання про дбання про довкілля і про бідність, Святіший Отець відповів, що людство стоїть перед обов’язковим вибором: або почати серйозно ставитися до довкілля, або прямувати назустріч своєму знищенню. Папа говорив про вирубку лісів Амазонії та інших великих лісів, що є основними постачальниками кисню для людства, підкреслюючи, що знищення лісів створює величезний екологічний дисбаланс. Він осудив економічні інтереси, зосереджені тільки на власній користі.
«Ми не можемо служити тільки грошам! — наголосив Його Святість. — Здається, що єдина важлива річ — це фінанси та гроші. Саме вони становлять осередок зацікавлення. Все приноситься їм у жертву». Папа додав, що «екологічний дисбаланс впливає на соціальну нерівність», створює нових убогих. І бідність зростає, «бо гроші перебувають у центрі всієї світової економічної системи».
«Багато людей мають добре уявлення про Вас, — сказав один зі студентів, — але яке уявлення Ви маєте про себе самого?»
«Коли ми зачісуємося, вмиваємось, — відповів Папа Франциск, — то дивимось на себе в дзеркало. Але коли дзеркало стає частиною вашого життя, то ви починаєте діалог із дзеркалом у майже нарцисистський спосіб, виникає патологія автореферентності [самозамкнутості]. Я вважаю, — додав він, — що ми повинні бути дуже обережними, коли намагаємося оцінювати себе самих. Ми повинні бути обережними, щоб не оцінювати себе з боку дзеркала, бо воно нас обдурить, воно завжди нас обдурює. Ви запитали мене, як я бачу себе самого. Я намагаюся не дивитись у дзеркало. Цього завжди потрібно остерігатися: бо гордовитість може вас застати всюди. Я намагаюся один або два рази на день вглянутись у те, що я відчував протягом дня, те, що відбулося в мені всередині, щоб оцінити себе відповідно до того, що я зробив, які рішення прийняв та як поводився». «Я вважаю себе грішником, якого Бог дуже полюбив і далі любить. І це робить мене дуже щасливим», – додав Папа.
Стосовно питання мігрантів Наступник святого Петра вказав на те, що людина за своєю природою є мігрантом. «Сьогодні Європа складається з мігрантів, які прибули на континент протягом століть. Європейці — це не раса, що народилася тут, у Європі, і вони є європейцями. Вони мають коріння мігрантів», — зазначив Папа. — Сьогоднішня міграційна проблема в Європі — це найбільша трагедія після Другої світової війни, і ми повинні вирішувати цю проблему». Папа закликав не відкидати мігрантів, оскільки вони — люди, що втікають від війни та голоду, і їх потрібно приймати й інтегрувати. А це означає не замикати їх у ґетто.
Відкинення й ізоляція, за словами Святішого Отця, можуть порушувати підвалини миру, підштовхуючи до виникнення терористичних груп. «Звісно, мігрант повинен дотримуватися законів тієї країни, що його приймає, шанувати її історію», — додав Папа. Він також торкнувся теми так званої «демографічної зими в Європі»: «Європейці не мають дітей. І цей простір раніше чи пізніше займуть ті, хто прибуде». Інтеграція, за його словами, це найменш травматичний спосіб вийти назустріч цьому явищу.
Останнє запитання японських студентів, на яке відповів Папа, було про те, якою він бачить Японію і чи планує її відвідати. Папа відповів, що одного разу він був у Токіо. Японці справили на нього враження «народу з ідеалами, здатного до глибокої релігійності, народу працьовитого, який багато страждав». Святіший Отець також звернув увагу на деякі негативні явища японського суспільства, як-от надмірна конкуренція та споживацтво. «Але Японія, — підкреслив він, — це прекрасна країна, я захоплююсь нею. Звісно, я б хотів до вас приїхати. Я вже отримав офіційне запрошення. Не знаю, чи зможу приїхати незабаром, бо маю відвідати ще багато країн. Але я дуже люблю цей народ».
Університет «Софія» у Токіо був заснований Товариством Ісуса 1913 року. Він був названий на честь Софії — Божої мудрості. Навчальний заклад був визнаний університетом у 1928 році, але його історія сягає ще 1549 року, коли святий Франциск Ксаверій прибув на місію до Японії і вже тоді плекав ідею створити католицький університет. Саме тому перед головною будівлею університету встановлено статую цього святого.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
