Єпископи Сполучених Штатів постановили розпочати беатифікаційний процес Чорного Лося — легендарного індіанця-дакота (сіу).
Поки що індіанці Північної Америки мають єдину святу — Катерину Текаквіту, алгонкінку, яка жила у XVII столітті.
Чорний Лось (1863-1950) був двоюрідним братом славетного вождя на ім’я Шалений Кінь. У 9-річному віці, коли мав гарячку під час хвороби, побачив видіння, яке навчило його лікувати людей. Чорний Лось практикував індіанські вірування, його духовність була язичницька. Підлітком він брав участь 1876 року в переможній битві над річкою Літл Біг Хорн, де індіанці билися з американськими солдатами, яким командував підполковник Джордж Кастер.
У 1887-1889 роках Чорний Лось виступав у циркових виставах про Дикий Захід у Великій Британії (також і перед королевою Вікторією), Франції, Німеччині та Італії. Навчився англійської мови.
Після поразки дакота над потоком Ваундед Ні (у битві його самого поранили у стегно) мешкав у резервації Пайн Рідж. У 1930-1940 роках у святих для індіанців Чорних горах організував вистави, що показували культуру племені сіу.
По смерті першої дружини прийняв 1904 року хрещення, беручи ім’я Ніколас і стаючи католиком. Катехизував своїх співвітчизників, проводячи їх сотнями до хрещення. Водночас надалі практикував давні обряди племені. Його розповіді зібрав Джон Рейхардт у книжку, що вийшла друком 1932 року під назвою «Black Elk Speaks».
За матеріалами: Niedziela