Півстоліття тому як редактори нового Месалу, так потім і його перекладачі діяли під великим тиском часу…
Після проголошення літургійної реформи у деяких помісних Церквах, зокрема у французькій, над літургією нависла загроза хаосу через ініціативи, до яких бралися доброхоти-реформатори. Наполягалося на швидкому затвердженні нової версії Месалу. Звідси взялося стільки поквапних і суперечливих рішень, а також звичайних помилок, зокрема в перекладах.
Одним із прикладів таких помилок, які вже незабаром, через майже півстоліття, нарешті дочекаються виправлення, є слово «єдиносущний» у Символі віри. Французи донині визнають у Кредо, що Син не єдиносущний з Отцем, а «одноприродний», має ту саму натуру, що Отець. Тим часом Катезизм, згідно з Нікейським Собором 325 року, пояснює, що Особи Божі мають не тільки ту саму природу, але і єдиносущність (homousios, consubstantialem Patri). Відмінність невловна для пересічних вірних — але не для теологів, які одразу заявили своє застереження. У цій справі згідно виступили франкомовні теологи тієї епохи, включно з Де Любаком, Конґаром чи Бує. Жак Марітен навіть заявив, що воліє померти, ніж виголосити Символ віри у помилковому перекладі.
Виправлень у месальних текстах дуже багато. Їх остаточну версію має представити на весняному засіданні французьких єпископів відповідна комісія, скликана єпископатом. Уже тепер відомо, що стосовно деяких виправлень єпископи не мають одностайної думки. Невдалі переклади за майже 50 років уже непогано вкоренилися, а нові, хоч і точніші, інколи виглядають надто складними.
Суперечливості стосуються, зрештою, не тільки перекладів, але й інколи самих літургійних текстів. 2014 року були надруковані спогади о.Луї Бує, одного з найбільших знавців літургії у часи Собору, а також члена комісії, якій було ввірено опрацювання пособорної літургії. Він у дуже негативному світлі представляє працю цієї комісії, зокрема роль її секретаря о.Аннібале Буньїні. Отець Бує висуває йому звинувачення у безпідставному посиланні на авторитет Папи, аби «продавити» певні опції, що викликали майже однодушний спротив членів комісії: «Папа цього хоче».
Французький теолог згадує, що якось був гостем у папи Павла VI, який розмовляв з ним про одну з літургійних новацій і запитав його, чому комісія висловилася саме за таке, а не інакше рішення. Отець Буньїні нас запевняв, що Папа категорично цього вимагає, — відповів французький теолог. «Як це можливе, — здивувався Павло VI, — мені він сказав, що ви були в цьому питанні одностайні».
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
