В Івано-Франківську протягом трьох днів, 12-14 лютого 2018 року, тривала молитовна зустріч представників чоловічих і жіночих спільнот богопосвяченого життя.
Такий захід, що зветься «Дні богопосвяченого життя», вже багато років поспіль перед святом Стрітення Господнього за східним календарем організовує Комісія у справах монашества Івано-Франківської архиєпархії у співпраці з настоятелями та настоятельками місцевих спільнот.
Мета, яку ми ставимо перед собою, подвійна: з одного боку — збиратися на спільну молитву, що є дуже цінним даром для Церкви; з іншого — дати змогу посвяченим спільнотам відкриватися на спілкування з іншими і не замикатися в собі, а свідчити приналежність до єдиної Католицької Церкви, в лоні якої ми відкриваємо наше покликання. Як у світському житті, так і в посвяченому є окремі особи чи спільноти, які прагнуть такого спілкування й відкритості, а є такі, кому це спілкування дається складніше. Багато залежить від настоятелів та їхнього усвідомлення цінності такого молитовного спілкування.
Такі зустрічі також стають гарною нагодою свідчити про своє покликання у тій чи іншій чернечій спільноті, яка має свою історію, свою харизму, своїх засновників.
В перший молитовний день ми зустрілися в монастирському храмі Святих Кирила і Методія в Івано-Франківську (Крихівцях). Божественну Літургію очолив владика Михаїл Бубній, голова Комісії у справах монашества УГКЦ. Під час богослужіння був здійснений обряд монашого постригу та облучин двох братів-новиків Згромадження Воплоченого Слова.
Наступного дня наша зустріч відбулася у храмі Серця Христового при монастирі сестер-василіянок: ми молилися спільно Вечірню і Божественну Літургію. У проповіді о.Йосафат Бойко ВС, синкел у справах монашества, закликав роздумувати над словами Папи Франциска про радощі й труднощі богопосвяченого життя, якими він ділився ще у 2015 році. Богопосвячені особи, за словами Папи, повинні ховатися в Бозі, а не від світу, не бути глухими до проблем інших людей, а їх молитовно підтримувати та заступатися за них, знаходити час, щоб вислуховувати людей.
У навечір’я свята Стрітення Господнього ми зустрілися у храмі Погінської Богородиці: тут молилися Вечірню з Литією та Божественну Літургію. Роздумували в часі проповіді про три речі, які повинні пам’ятати богопосвячені особи:
– з вдячністю дивитися на минуле, на своє покликання, на історію чернечих родин і пам’ятати всіх тих, кого Господь послав на шлях нашого посвяченого життя;
– з великодушністю жити теперішнім днем і служінням, віддаючись із радістю всім потребам Господа і Церкви, не шкодуючи себе і не шукаючи комфорту;
– з надією йти у майбутнє, доручаючи Богові наше життя, покликання і служіння, бо хто живе з Богом, той завжди має «кращу частку».
Прес-служба Комісії у справах монашества Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
