У дев’яти випадках із десяти один з подружжя, яке проходить терапію, хоче, щоб інший змінився. «Як я маю змінитися? Стати ангелом?» — протестує тоді партнер. «Зі мною все в порядку, з нашим шлюбом теж. Може, це ти повинна змінитися?»
Зміна поведінки в стосунках вимагає затрат часу, ентузіазму та праці. Це може бути докучливим чи навіть болючим. Процес преображення завжди пов’язаний з ризиком. Кожного разу, коли намагаєшся щось змінити у своєму житті, почуваєшся невпевнено, можеш навіть стати дратівливим. Але немає розвитку і дозрівання без змін. З урахуванням змін, які заважають розвиткові.
Подивімося на рака, який, щоб мати змогу рости, повинен багато разів скидати свій панцир. Щоразу, коли це відбувається, створіння стає абсолютно беззахисним, аж доки сформується новий панцир. Таких символічних прикладів у природі безліч. Подібно відбувається і з нами: на кожному етапі розвитку, від дитинства до дорослого віку, життя вимагає змін. Залишається вірити, що зміна провадить до поліпшення стосунків, чого бажають обидва партнери. Така нагорода має бути реальною; в іншому випадку було б важко підтримувати зміни в поведінці.
Якщо ви не вірите, що ваші взаємини мають потенціал розвитку, то нічого не вийде: ваш розум відкидатиме припущення, що, як тільки ви починаєте діяти, ваше життя може змінитися на краще. Я переконаний — якщо вам вдасться розпалити нову надію на збереження ваших стосунків, робота над ними приноситиме дедалі більше радості й задоволення.
У дев’яти випадках із десяти один з подружжя, що проходить терапію, хоче, щоби змінився інший. «Як я маю змінитися? Стати ангелом?» — протестує тоді партнер. «Зі мною все в порядку, і з нашим шлюбом теж. Може, це ти повинна змінитися?»
Більшість терапевтів скажуть вам, що не можна змінити світ — хіба лише настільки, наскільки змінюєшся сам. Інших людей не зміниш. Вони такі, які є. Себе можна змінити лише такою мірою, якою будуть відкинені, або хоча б усвідомлені, нереальні очікування про те, як це повинно бути. «Як повинно бути» — це механізм, який ефективно відриває від реальності. Можеш змінити життя, але тільки своє — і тільки ти можеш зробити це, ніхто інший. А коли ти це зробиш, то можеш позитивно вплинути на того «когось», хто схвалить твою нову поведінку, і, можливо, навіть захоче наслідувати її.
Одним із найшвидших, найактивніших шляхів виправлення партнерських відносин є зміна — не іншої людини, а власної поведінки стосовно неї. Це може статися тільки за певних умов. Основою для створення сприятливих умов для істотної зміни є свідомість і пильність.
Свідомість. Найцінніший з подарунків, який ти можеш зробити собі у житті, не лежить у коробці з бантиками, його не купиш за вагончик грошей і ним не можна засліпити сусідів. Це добро легкодоступне і дуже звичайне — воно називається самоусвідомленням. Його не отримаєш без витрат часу і зусиль, але ці витрати несподівано швидко окупаються.
Ідея свідомості поєднується з певним знаком надії, явищем нашої культури. Дедалі більше пар, груп людей і окремих осіб роблять конкретні зусилля для досягнення гармонії життя. Щодня ми переконуємося в багатьох площинах — у партнерських стосунках, у роботі з іншими людьми, — що можемо зробити щось для якості життя в нашому суспільстві. Коли охоче віддаєш себе, свій час, енергію і талант, відкриваєш, що завдяки цьому стаєш багатшим і щасливішим, а життя приносить більше задоволення.
Пильність: Варто запам’ятати це слово. Контроль своїх думок, почуттів і дій розвиває здорове ставлення до власного життя. Тоді нас не обмежують образи, звинувачення та виправдання, пов’язані з минулими подіями; вони служать лиш наукою на майбутнє.
«Тут і зараз» може принести полегшення. Життя є. І все, що є, — є зараз. Життя не можна відкласти на потім або скинути його на когось іншого. Відвернення від реальної дійсності, від того, що відбувається між тобою і твоїм партнером, це крок із сумнівними наслідками — втеча у мрії та фантазії. Але насправді ти маєш вибір. Можеш жити в безпосередньому, природному контакті із «зараз», яке постійно змінюється, і з гордістю, відповідально ставитися до кожної ситуації, радіючи досягнутому. Також можна жити боягузливо, відвертаючись від реальності, піддаючись інерції та керуючись побожними побажаннями; в такому разі ти живеш у тимчасовому спокої, однак, годинник б’є і наближає момент погашення кредиту. Ці дві дороги розходяться в протилежних напрямках — хорошому і поганому; третьої стратегії — посередині — не існує.
Якщо на початку ви готові поставити акцент на свідомість і пильність у вашому житті з партнером, розмірковувати про зміст своїх думок, працювати над ними, намагатися ефективно використовувати переваги, то ви на правильному шляху і можете забиратися до дій. Тільки одне попередження: в присутності партнера пануй над своїм невгамовним серцем і буйним розумом, що перескакує з об’єкту на об’єкт. Придивися уважно до своїх очікувань, уникай частої критики, уїдливих порівнянь, конкуренції. Припини осуджувати й оцінювати. Зверни увагу, що можеш бути фізично близько до партнера, і одночасно, на більш високому рівні. Віддавай йому своє серце повністю, будь готовий уважно слухати і зосереджуватися на його проблемах.
Для того, щоби почати процес зміни, потрібно, звісно, мати мотивацію і, перш за все, бути глибоко переконаним у тому, що зміни можливі. Навіть після того, як обрав новий шлях, ти потребуєш досить сильного підкріплення, щоби постійно перебувати в поліпшеному взірці поведінки, поки він не стане навичкою. Планування з уявою цих перших кроків має дуже велике значення, але ще важливішою є делікатність у започаткуванні нових форм поведінки.
Після 44 років спостережень я виявив, що пар, які досягають дуже високого рівня взаємного задоволення, дуже мало — приблизно 5-10%. Це звучить, мабуть, досить песимістично, майже гнітюче; 90% подружніх пар, отже, мають зазнати невдачі. Чому подружжя сьогодні повсюдно руйнуються — про це можна писати безкінечно. Звісно, це пов’язано з дедалі вищими прагненнями сучасних людей, які очікують щораз більше від своїх партнерів у шлюбі. Для мене ясно одне: пересічна пара мала би набагато більше шансів на успіх, якби люди, які її створюють, вміли використовувати свій потенціал.
Часто цитується фраза, приписувана Альберту Ейнштейну, що більшість людей використовують максимум 10% своїх інтелектуальних здібностей. Так само може бути з використанням і навіть вираженням здатності любити і партнерства. Ми претендуємо на почуття іншого, ніби вони нам гарантовані; а наша великодушність, приспана, зникає.
Напевно, читачі погодяться зі мною, що взаємини не можуть тривати в стані інертності. Як жива істота, вони так само неповторні, як і особи, які їх творять, можуть розвиватися і зміцнюватися, задовольняючи щораз більше потреб партнерів. У кожному з вас двох закорінена, навіть якщо й прихована, здатність давати і отримувати любов, якої ви потребуєте, як повітря. Ця здатність часто пригнічується або обмежується культурними міркуваннями, однак за сприятливих умов може пробудитися до життя. Давайте зосередимося тепер на цих умовах — як їх виконати?
Коли перший крок — рішення поводитися інакше — стане реальністю, час для наступного: визначити сфери, в яких партнери повинні прийти до порозуміння і які насамперед потрібно змінити на краще.
10 можливостей для співпраці
Давид і Віра Мейс у своїй книжці «У нас може бути краще подружжя» визначили найважливіші напрямки співпраці в парі:
Загальний вибір цінностей і цілей.
- Рішення про розвиток стосунків.
- Ефективне вирішення конфліктів.
- Повага і чутливість.
- Взаємна згода на прийняття ролей, пов’язаних зі статтю.
- Доповнюваність і співробітництво.
- Сексуальна реалізованість.
- Спільне ведення господарства.
- Вирішення питань, пов’язаних із батьківством.
До наведеного вище списку можете сміливо додати інші виміри спільного життя, з якими стикаються партнери і які наближають їх один до одного. Уявіть, як би виглядала ваша взаємодія, якби ви розвинули її повною мірою, щиро і стисло узгоджені з нею, вивчаючи одне одного настільки глибоко, наскільки це можливо, використовуючи все, що може бути корисним, і задіявши весь свій потенціал. Подивися, своєю чергою, спокійно на свої нинішні взаємини і подумай про те, як далеко перебуваєш на шляху повного їх розвитку. Оціни це чесно, проте обережно, щоби не звинувачувати себе заради принципу.
Зрілості досягають вільно. Переступати через себе можна тільки іноді, оскільки це примусовий розвиток. Ти архітектор власного життя, ти проектуєш його знову і знову, вводячи різні поправки. Розмірковуючи про них, скажіть собі: «Я хочу і можу мати успішніші відносини». Поговори про це з кимось зі свого оточення, чиїми стосунками захоплюєшся, і запитай, як у нього виходить бути таким хорошим партнером.
При наступній зустрічі з партнером поговори з ним із півгодини й поділися своїми ідеями, як поліпшити вашу ситуацію і як ти бачиш наявну між вами кризу. Але не роби цього насильно, якщо партнер не хоче такої розмови. Пам’ятай, що він має право погоджуватися з твоїми поглядами або ні. Якщо ні, то це не трагедія. Гра постійно триває, і нинішній її предмет це навіть не порозуміння щодо того, де коріняться помилки, а знайти забуту силу, що поєднує партнерів. Це дуже цікаво — з’ясувати, що вас весь час щось тримає разом; це як знайти на дні шухляди колись заховані гроші, про які вже давно забули.