Будьмо обережні у видаванні осудів на інших людей

Роздуми над Словом Божим на суботу IV тижня Великого Посту

Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?

Никодим звертає увагу фарисеїв і первосвящеників на норму закону: щоби судити людину, треба спершу її вислухати. Фарисеї та первосвященики, прикриваючись людською думкою — мовляв, із Галілеї пророк не приходить, — відкинуть цю норму, слідуючи за своїм прагненням засудити людину, яка забирає в них популярність і (як їм здавалося) авторитет. Подібно й пізніше, коли Ісус постане перед судом Синедріону і Пилата, цей суд матиме лише формальний характер. А фактично первосвященики порушили Закон, прирікаючи на смерть Того, хто був насправді невинним. Про це пророкував пророк Єремія, як читаємо в сьогоднішньому Першому читанні: «А я, немов плохе ягнятко, що на заріз ведуть його, – а я й не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: Зрубаймо дерево у повній силі й вирвім його з землі живих, щоб ім’я його не згадувалося вже більш!» (Єр 11, 19).

Сьогоднішнє Євангеліє говорить нам про нашого Господа як про того, хто піддався неправедному суду. З одного боку, нас не повинно надмірно обурювати чи непокоїти, що деякі люди нас будуть неслушно осуджувати. Якщо наше сумління не дорікає нам, то звершиться над нами й друга частина пророцтва з сьогоднішнього Першого читання: «Ти ж, Господи Сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити Твою відплату їм, бо на Тебе поклавсь я в ділах моїх» (Єр 11,20).

З іншого боку — будьмо обережні у видаванні осудів на інших людей, пам’ятаймо науку Никодима: Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить? — бо інакше самі будемо підлягати судові Божому як порушники Його закону.