Ватикан

Папа до молоді: вирішуйте щось, перш ніж заволає каміння!

26 Березня 2018, 14:01 1007

Завжди існувала спокуса змусити молодь замовкнути. Про це говорив Папа Франциск під час Святої Меси у Вербну Неділю 25 березня 2018 року.

У день цієї урочистості на місцевому рівні (по дієцезіях) святкувався ХХХІІІ Всесвітній день молоді, пише Радіо Ватикану.

Як зауважив Святіший Отець, Ісус входить до Єрусалима й літургія запрошує нас долучитися та брати участь «у радості й святі народу, який здатний викликувати і прославляти свого Господа; у радості, яка затуманюється і набирає гіркого й болючого присмаку після того, як ми щойно вислухали розповідь про Страсті».

«У цьому богослужінні здається, що перетинаються історії радості й страждання, помилок та успіху, які є частиною нашого щоденного життя як учнів, бо воно спроможне оголити почуття та протиріччя, які сьогодні часто належать також і нам, людям цього часу: здатним сильно любити… і також ненавидіти, і то дуже сильно; здатним до вартісних самопожертв, але також вміючи “вмивати руки” за слушної нагоди; здатним бути вірними, але також до великих відмов і зрад. І в усій євангельській розповіді чітко видно, що радість, викликана Ісусом, для декого була причиною збентеження і роздратування», – сказав Святіший Отець.

За словами Папи, можемо собі уявити, що в гаморі та радісних криках, які лунають під час входу Ісуса до Єрусалима, звучить голос прощеного сина, зціленого прокаженого чи бекання віднайденої овечки. Або ж пісня митаря й нечистого, волання того, хто живе на периферії… Це голос тих, які йшли за Ісусом, бо мали від Нього співчуття. Це пісня і спонтанна радість багатьох маргіналізованих, які після дотику Ісуса можуть взивати: «Благословенний хто йде в ім’я Господнє!», адже неможливо не прославляти Того, Хто повернув тобі гідність і надію.

«Ця величальна радість виявляється незручною та стає абсурдною і скандальною для тих, які вважають себе праведними й “вірними” законові та обрядовим приписам. Радість нестерпна для тих, які приглушили чутливість перед лицем болю, страждання і нужди. Чимало з них думають: “Глянь, що за невиховані люди!” Незносна радість для тих, які втратили пам’ять і забули про численні отримані можливості. Як же важко зрозуміти радість і свято Божого милосердя тому, хто намагається влаштуватися й виправдовувати себе самого! Як же важко розділити цю радість тим, які покладаються виключно на власні сили та почуваються вищими за інших!» – наголосив Наступник святого Петра.

Саме так, як зазначив Святіший Отець, народжується волання того, чий голос без тремтіння кричить: «Розіпни Його!» Це не спонтанний крик, а штучний, сформований на підставі «зневаги, обмови та фальшивих свідчень». Це голос того, хто «маніпулює дійсністю та будує версії на власну користь і не відчуває проблеми в тому, щоб “ущемити” інших, аби давати собі раду». Це волання тих, які безсоромно самоутверджуються та змушують замовкнути «неспівзвучні голоси», тих, хто, захищаючи власну позицію, готовий дискредитувати «особливо тих, які не можуть захиститися». Це голос, викликаний інтригами, гордістю й пихою, який без жодного дискомфорту взиває: «Розіпни Його! Розіпни!»

«Таким чином, врешті-решт, змушене змовкнути свято народу, надію зруйновано, мрії вбито, радість придушено. Таким чином, врешті-решт, серце шкарубіє, а любов холоне. Це крики: “Спасайся сам”, – що хочуть приспати солідарність, погасити ідеали, зробити погляд нечутливим… Волання, яке прагне скасувати співчуття», – вів далі Папа.

«Перед лицем цих крикливих голосів найкраща протиотрута — споглядати на хрест Христа і дозволити, аби нас зачепило Його останнє волання. Христос помер, гучно проголошуючи свою любов до кожного з нас: молодих і похилих віком, святих і грішників, любов до тих, що жили в Його часи і тих, які живуть у наш час. На Його хресті ми були спасенні, щоб ніхто не погасив радості Євангелія, щоб ніхто, хоч би в якій ситуації перебував, не залишався далеким від милосердного погляду Отця».

Святіший Отець підкреслив, що споглядати хрест означає переглянути свої пріоритети, рішення та дії, замислитися над чутливістю до тих, які переживають час труднощів. «Що бачить наше серце? – запитав він. – Чи Ісус і надалі залишається причиною радості та прослави в нашому серці, чи ми соромимося Його пріоритетного ставлення до грішників, останніх і забутих?»

Далі Папа звернувся до молоді, зауважуючи: «Радість, яку Ісус викликає у вас, для декого стає причиною збентеження і роздратування, бо радісним юнаком чи дівчиною важко маніпулювати». Цього дня, зазначив він, існує ще третя форма волання, про яку в Євангелії читаємо: «Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: “Учителю, заборони твоїм учням”. Він же відповів: “Кажу вам: Коли оці замовкнуть, кричатиме каміння” (Лк 19, 39‑40)».

«Змусити молодь замовкнути – це спокуса, яка завжди існувала, – сказав Святіший Отець. – Фарисеї саме про це говорять з Ісусом, просячи Його, аби заспокоїв їх і змусив мовчати. Існує чимало способів зробити молодь беззвучною та невидимою. Багато способів для того, щоб знечулити її та приспати, аби не галасувала, не ставила запитань і не провокувала дискусій, мовляв: замовкніть же! Існує чимало способів зробити її спокійною, аби не втручалися, а її мрії втратили рівень і перетворилися в низькі, нещасні та сумні фантазування».

Отож, варто прислухатися до відповіді, яку Ісус дав «фарисеям усіх часів: «Коли оці замовкнуть, кричатиме каміння». Тож, підсумовуючи, Папа звернувся до молоді: «Дорогі юнаки й дівчата, за вами рішення, чи кричати; вам приймати рішення на користь недільного “Осанна”, аби не впасти у п’ятничне “Розіпни Його!”… Вам належить не мовчати. Коли інші мовчать, коли ми, старші та відповідальні, які часто є корумпованими, мовчимо; якщо світ мовчить і втрачає радість, — запитую: чи ви кричатимете? Прошу вас, будь ласка, прийміть рішення, перш ніж заволає каміння!»

Фото:  Vatican News

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: