Роздуми над Першим читанням на вівторок VI Великоднього тижня
Тими днями юрба филипійців постала на Павла і Силу, а воєводи, подерши на них одяг, наказали бити їх палицями. Тож завдавши їм багато побоїв, посадили у в’язницю, давши наказ в’язничному сторожеві пильно їх охороняти. Він, діставши такий наказ, засадив їх до внутрішньої темниці й забив їхні ноги в дерев’яні колодки.
Опівночі Павло й Сила, молячись, співали Богу гімни, а в’язні слухали їх. Раптом стався великий землетрус, аж порушилися підвалини в’язниці; враз повідчинялися всі двері, і з усіх поспадали кайдани. А коли прокинувся сторож в’язниці й побачив, що двері в’язниці відчинено, витягнув меча і хотів себе вбити, думаючи, що в’язні повтікали.
Та Павло закричав сильним голосом, гукаючи: «Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут!»
Той, попросивши світла, вскочив і, тремтячи, припав до ніг Павла та Сили, і вивівши їх назовні, запитав: «Панове, що потрібно мені робити, аби спастися?»
А вони сказали: «Увіруй в Господа Ісуса – і спасешся ти та твій дім!» І говорили йому Господнє Слово й усім, хто був в його домі.
І забравши їх тієї ж пори ночі, обмив їх від побоїв і тут же охрестився сам і всі його домашні. Завівши їх у дім, подав трапезу і звеселився з усім своїм домом, що повірив у Бога.
Діян 16,22-34
Перша зустріч із Європою, окрім позитивних сигналів закладення нової спільноти, приносить і серйозні клопоти: апостоли, після побоїв, потрапляють до в’язниці. Продовження конфлікту не читається під час Літургії (16, 35‑40), а саме: влада вибачиться, визнає, що не мали рації, що перевищили свої повноваження. Але поки що — кайдани. Святий Лука символічно показує майбутнє Церкви: переслідувана, хоча й безпідставно. Але плідно! Випробування приносять несподівані наслідки — приймають спасіння ті, хто становлять частину апарату утиску. Чесна, побожна й безкорислива поведінка апостолів разом із Божими знаками зворушують серце.
Сторож в’язниці приймає гостей у себе вдома, робить усе, що може, аби їх вшанувати. Омиває їх від побоїв, а взамін отримує омиття хрещення. А після цього — трапеза: натяк на християнське ламання хліба. Він отримав набагато більше, ніж міг дати сам. Християни відплачують Христом за все отримане: і зло, і добро. В християн немає іншої монети.
Воскреслий Ісусе, також і сьогодні Церква стикається з безпідставними звинуваченнями та переслідуваннями. Дай терпеливість і мудрість поводитися по‑християнськи посеред всіх обставин життя. І платити всім і завжди лише одним – Христом. Тоді Євангеліє приноситиме плід.
фінансово.
Щиро дякуємо!
