Приховувати віру навіть шкідливо

Роздуми над Словом Божим на вівторок Х звичайного тижня, рік ІІ

Аби унаочнити своє навчання, Ісус вживає як символи буденні речі, щось, до чого Його слухачі на щодень звикли мати справу  — сіль, світло, світильник. У такій щоденності криються великі справи. Ісус через притчі сьогоднішнього Євангелія звертає уваги на факт, що віру, яка виражається в добрих учинках, не можна приховувати. Не можна ховатися під ліжко з нашою вірою в Христа! Хоча може здаватися, що, укриваючи наше світло, ми все таки його не гасимо й віра надалі в нас світить, — але під ліжком світильник не потрібний. Окрім того, він може навіть причинити біду, бо здатний підпалити місце спочинку й завдати шкоди. Віра повинна бути видна, повинна світити іншим, повинна нести світові смак, зберігаючи від зіпсуття. Це ризик; але перше читання показує, як ризик віри приносить несподіване й чудесне спасіння.

Маю сьогоднішній день для того, щоб моя віра стала видною в учинках і словах. Радість спасіння не можна тримати лише для себе. Нехай вона запалає для тих, із ким зустрінуся, з ким розмовлятиму, хто буде мене бачити.

Господи Ісусе Христе, Ти сказав: «Я світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві, але матиме світло життя» (Йн 8, 12). Будь сьогодні Тим, хто показує й освітлює шлях мого дня. Нехай Твій вогонь запалає в мені та освітить людей навколо.