«Нехай буде воля Твоя» — мовимо ми щодня у Господній молитві. Не раз, однак, воліли б, аби Бог зробив саме так, як хочеться нам. І як же Його переконати? Як зробити, щоби наша молитва була вислухана за нашим бажанням?
Останнім часом намножилося таких «рецептів». Дієва молитва у такій чи такій справі, дієвий заступник (святий), який усе «забезпечить» перед Богом, чого бажаємо. Читаючи ці поради, я інколи маю враження, що вони межують із магічним мисленням. Що ось я виповім закляття (таку чи іншу молитву, попрошу про заступництво такого чи іншого святого), і справу буде вирішено. Ну а коли не вдасться, то — нуль роздумів про волю Божу, давай далі шукати якогось наступного, кращого й дієвішого способу.
В моїх відчуттях, це побожність дуже нездорова, навіть знущальницька щодо Бога. Загалом беручи, з волі Божої і за Його встановленням існують сім джерел Його благодаті. Це сім таїнств, які безумовно дають тому, хто їх приймає, пов’язані з ними духовні блага. Хрещення очищає від гріха, насамперед первородного, і робить дитям Божим, миропомазання дає Святого Духа, в Євхаристії до нас приходить сам Христос, у таїнстві покути і примирення нам відпускаються скоєні гріхи, у помазанні хворих Христос зміцнює стражденних; таїнство священства дає владу «зводити» Бога на землю в Євхаристії, таїнство подружжя робить людей здатними виконати зобов’язання, до яких вони беруться у шлюбі. У разі таїнств ще залишається потреба співпрацювати з Божою благодаттю, без якої вони здаються нам мертвими (здаються, бо істину знає лише Бог) — благодаттю, що дарована нам безоплатно. Тим більше без такої співпраці не спрацює жоден інший «спосіб використати Бога». Дев’ять перших п’ятниць місяця не дадуть спасіння людині, яка виконує їх лише для того, аби «поставити галочку» в цій «справі з Богом». Помпейська новенна — факт, що дуже тяжка у виконанні — нічого не дасть, якщо Бог, який бачить ревність і готовність молільника до жертовності, не захоче вислухати це прохання, складене за людською думкою.
Бо молитва, віра — це зустріч із Богом, який є Особою. Особистістю. З усією складністю стосунків, які з цього випливають. Ми знаємо своє, але Бог бачить ширше і далі. Побачивши прохання і сльози, може свої плани змінити. Хоч би тому, що побачить у цій ситуації більше благо. Але мислення, що вистачить «покрутити молитовний барабан», і Бог буде змушений робити те, чого ми хочемо, — це спроба здобути над Ним владу. Тобто — гріх проти Першої заповіді.
фінансово.
Щиро дякуємо!
